РЕГЛАМЕНТ 4 частина
Стаття 27. Правомочність пленарних засідань Ради.
1. Пленарне засідання є правомочним за умови участі у ньому більше половини від загального складу Ради (14 депутатів). Участь депутатів визначається за їх підписами при реєстрації, яка проводяться перед початком засідання.
Відомості щодо реєстрації депутатів оголошуються головуючим на початку засідання.
2. У разі відсутності необхідної кількості депутатів головуючий за погодженням з головами фракцій (груп) може перенести початок пленарного засідання на 1 (одну) годину для виклику відсутніх депутатів або перенести проведення пленарного засідання на інший, визначений Сільським головою за погодженням з ними день, не пізніше, ніж через 2 (два) тижні.
3. У разі потреби за процедурним рішенням Ради або на вимогу однієї з фракцій (груп) може проводитися перереєстрація депутатів у ході проведення пленарного засідання сесії Ради за шляхом усного опитування депутатів або іншим способом, визначеним окремим процедурним рішенням Ради.
4. Депутат голосує особисто шляхом підняття руки (при голосуванні за процедурні рішення) та шляхом висловлення своєї позиції голосом: «за», «проти», «утримався».
Стаття 28. Права та обов’язки головуючого на пленарному засіданні Ради.
1. Головуючий на пленарному засіданні Ради:
- відкриває, закриває та веде пленарні засідання, оголошує перерви у пленарних засіданнях Ради;
- виносить на обговорення проєкти рішень Ради, оголошує їх повну назву, ініціаторів внесення та наявність віз (погоджень) та зауважень;
- інформує про матеріали, що надійшли на адресу Ради;
- організовує розгляд питань;
- повідомляє про осіб, які записалися для виступу;
- надає слово для доповіді (співдоповіді), виступу, запитань, оголошує наступного промовця;
- створює рівні можливості депутатам для участі в обговоренні питань;
- ставить питання на голосування, оголошує його результати;
- забезпечує дотримання цього Регламенту всіма присутніми на пленарному засіданні Ради;
- робить офіційні повідомлення, а також ті, які вважає за необхідне оголосити;
- вживає заходи для підтримання порядку на засіданні Ради;
- здійснює інші повноваження, що випливають з цього Регламенту;
- підписує протокол пленарного засідання та рішення Ради.
2. Головуючий на пленарному засіданні Ради може доручити іншим особам оголошення документів, пропозицій щодо питання, яке розглядається.
3. З питань, підготовлених відповідною постійною комісією Ради, озвучення документів, пропозицій від комісії здійснюється визначеним цією комісією доповідачем.
4. На час доповіді, співдоповіді або виступу головуючого на засіданні під час розгляду внесеної ним пропозиції не з процедурного питання, а також під час розгляду питання персонально щодо головуючого, ведення засідання доручається Секретарю Ради або одному з депутатів за процедурним рішенням Ради.
Рішення, прийняті персонально щодо головуючого, підписуються Секретарем ради або одним із депутатів, який вів засідання за процедурним рішенням Ради.
Стаття 29. Затвердження порядку денного і внесення до нього змін, послідовність розгляду питань порядку денного
1. Проєкт порядку денного оголошується головуючим на початку пленарного засідання Ради. Далі він приймається за основу процедурним рішенням, прийнятим більшістю голосів депутатів Ради від присутніх на пленарному засіданні Ради депутатів.
Зміни та доповнення до проєкту порядку денного ставляться головуючим на голосування у порядку їх надходження.
Питання вважається включеним до порядку денного, якщо воно попередньо розглянуто в постійних комісіях Ради і за це проголосувало більше половини депутатів Ради, присутніх на пленарному засіданні Ради.
Порядок денний приймається в цілому процедурним рішенням більшістю голосів депутатів, присутніх на пленарному засіданні Ради. В разі неприйняття порядку денного в цілому, головуючий проводить голосування по кожному пункту окремо, і лише після цього знову в цілому.
2. Питання порядку денного пленарного засідання Ради розглядаються у тій послідовності, в якій їх включено до порядку денного.
3. Перехід до розгляду чергового питання порядку денного оголошується головуючим на засіданні. Він повідомляє про назви і редакції проєктів, документів (у тому числі й альтернативних), які підлягають розгляду, та про порядок розгляду питання.
4. Головуючий на засіданні може об’єднати обговорення кількох пов’язаних між собою питань порядку денного засідання. Якщо з цього приводу виникають заперечення депутатів, то об’єднання питань не дозволяється.
5. Перед розглядом питання порядку денного головуючий на засіданні може робити повідомлення Раді, що стосуються цього питання, які вважає доцільними.У необхідних випадках такі повідомлення він може робити і в ході засідання, не перериваючи при цьому виступу промовця або процедуру голосування.
6. Перед закриттям пленарного засідання головуючий на засіданні уточнює час проведення наступного засідання Ради. Питання, не розглянуті на поточному пленарному засіданні, підлягають розгляду на наступному пленарному засіданні у визначеній порядком денним послідовності.
7. Послідовність розгляду питань порядку денного головуючий може змінити лише за процедурним рішенням Ради, якщо за це проголосувало більше половини депутатів, присутніх на пленарному засіданні Ради.
Стаття 30. Доповіді (співдоповіді), виступи, запитання.
1. Доповіді та співдоповіді, як правило, виголошуються з трибуни; пропозиції, поправки та запитання виголошуються, як правило, з місця. На прохання промовця, за згодою головуючого, може бути застосований інший порядок.
2. Запис на виступ і для запитань проводиться шляхом підняття руки та усного звернення депутата.
3. Якщо головуючий на засіданні не представив промовця під час надання йому слова, промовець представляється на початку виступу, а у разі виступу від депутатської фракції (групи) чи постійної комісії Ради зазначає їх назву.
4. Після доповіді та співдоповіді з обговорюваного питання і відповідей на запитання головуючим оголошується список осіб, які записалися на виступ з питання, що розглядається.
5. На пленарному засіданні ніхто не може виступати без дозволу головуючого. Головуючий на засіданні надає слово депутатам з дотриманням черговості, встановленої для промовців. Головуючий на засіданні за погодженням з Радою може встановити іншу черговість виступаючих.
6. Кожна з фракцій (груп) має гарантоване право на запитання доповідачу, а також на виступ уповноваженого представника з питання чи пропозиції, які мають ставитися на голосування. Головуючий на засіданні надає слово уповноваженим особам депутатських фракцій (груп) для висловлення узагальнених позицій фракції (групи).
7. Депутату, який вніс пропозицію чи поправку, на його прохання, надається слово для виступу.
8. Депутату, який не зареєструвався на пленарному засіданні, слово для будь-яких виступів, крім заяви, не надається.
9. За процедурним рішенням Ради головуючий може також надати слово для виступу з обговорюваного питання:
заступникам сільського голови;
керівникам структурних підрозділів та виконавчих органів Ради;
особам, запрошеним на засідання.
10. Депутат у будь-який момент може відмовитися від свого виступу, передати своє право на виступ іншому депутатові або помінятися з ним чергою, повідомивши про це головуючого. У разі відсутності депутата у момент надання йому слова, вважається, що він відмовився від слова, якщо він не передав свого права на виступ іншому депутату.
Стаття 31. Вимоги до виступів на пленарному засіданні Ради.
1. Промовець повинен виступати тільки з того питання, з якого йому надано слово, та дотримуватися тривалості часу, наданого для виступу. За звичайних обставин виступ промовця не переривається.
2. Депутат (крім головуючого, Секретаря Ради, голів постійних комісій Ради, представника від депутатської фракції (групи), доповідача) може виступити на засіданні Ради з одного й того ж питання чи пропозиції, які будуть ставитися на голосування, тільки один раз, не враховуючи внесення поправок до проєкту рішення у ході засідання. Повторно слово депутату може надаватися тільки у разі необхідності за процедурним рішенням Ради, прийнятим без обговорення.
3. Позачергово, але не перериваючи промовця, головуючим на засіданні надається слово для довідки, відповіді на запитання, роз’яснень щодо:
порядку ведення пленарного засідання Ради та процедури;
внесення поправки до проєкту рішення або заперечення щодо неї.
4. Запитання доповідачам і співдоповідачам ставляться письмово або усно. Запитання формулюються коротко і чітко. Головуючий на засіданні оголошує письмові запитання та надає слово для одного запитання депутату по черзі на засадах рівності. Депутат, який поставив запитання, може уточнити та доповнити його, а також оголосити, чи задоволений він відповіддю. Тим, хто виступає в обговоренні, запитання не ставляться, за винятком уточнюючих запитань від головуючого на засіданні.
5. Якщо депутат вважає, що виступаючий або головуючий на засіданні неправильно тлумачать його слова або дії, він може звернутися до головуючого з проханням надати йому слово для пояснень чи зауважень. Слово надається відразу після звернення.
Стаття 32. Тривалість виступів на пленарному засіданні
1. Для доповіді надається час тривалістю до 10 (десяти) хвилин, співдоповіді – до 5 (п’ять) хвилин і заключного слова – до 3 (трьох) хвилин.
2. Усім, хто виступає в обговоренні, надається час тривалістю до 3 (трьох) хвилин кожному
3. Тривалість оголошення депутатських запитів кожним депутатом не може перевищувати 4 (чотирьох) хвилин.
4. Для формулювання запитання кожному депутату надається час тривалістю до 1 (однієї) хвилини, для надання відповіді на запитання кожному доповідачу надається час тривалістю до 3 (трьох) хвилин.
5. Для виступів щодо процедури та з мотивів голосування, пояснень, зауважень, пропозицій, повідомлень і довідок, внесення поправок надається час тривалістю до 3 (трьох) хвилин.
6. Для виступів з питань порядку денного та у “Різному” надається час тривалістю до 3 (трьох) хвилин.
7. Депутат, прізвище, ім’я, по-батькові якого було згадано, має право на репліку тривалістю до 1 (однієї) хвилини.
8. Головуючий може надати промовцю триваліший час, якщо ніхто з присутніх депутатів не заперечує. При наявності заперечень, триваліший час може надаватися за прийнятим без обговорення процедурним рішенням. Якщо виступ промовця був перерваний, наданий для виступу час продовжується на відповідний час
Стаття 33. Перерви для узгодження позицій фракцій (груп).
1. Після обговорення питання порядку денного до початку голосування депутатська фракція (група) має беззаперечне право на перерву для узгодження позицій. Така перерва надається головуючим без прийняття процедурного рішення Ради тривалістю, про яку просить ініціатор, але не більше 15 хвилин.
- Перерва надається на вимогу голови (за його відсутності заступника голови) депутатської фракції (групи).
Стаття 34. Порядок голосування.
1. Після обговорення проєкту рішення (виступів і запитань) головуючий переходить до голосування.
2. Рішення Ради з будь-якого питання після його обговорення приймається на її пленарному засіданні у такій послідовності:
проєкт рішення ставиться на голосування за основу;
після цього ставляться на голосування, у порядку надходження, усі зміни та доповнення (поправки), що надійшли під час обговорення проєкту рішення. Зміни та доповнення приймаються процедурним рішенням більшістю від загального складу Ради;
проєкт рішення (крім процедурних рішень) ставиться на поіменне голосування в цілому як рішення з урахуванням змін та доповнень, за які проголосувала більшість депутатів від загального складу Ради
3. Головуючому заборонено ставити рішення на голосування в цілому без його попереднього голосування за основу. За відсутності заперечень депутатів Ради, головуючий може поставити рішення на голосування за основу і в цілому.
4. Усі пропозиції, поправки та доповнення ставляться на голосування окремо. Тексти пропозиції чи поправки, що будуть ставитися на голосування, повинні оголошуватися, при цьому називається депутат, що ініціював їх внесення. Якщо окрема думка депутата містить пропозиції щодо обговорюваного питання, головуючий на засіданні оголошує ці пропозиції і також ставить їх на голосування.
5. Перед голосуванням кількох пропозицій або поправок, які виключають одна одну, головуючий на засіданні послідовно оголошує їх зміст і, якщо немає зауважень до їх змісту, проводить голосування щодо кожної поправки чи пропозиції окремо.
6. Головуючий на засіданні може відмовити ініціатору пропозиції чи поправки поставити на голосування запропонований ним текст, якщо текст сформульований нечітко або не стосується обговорюваного питання, суперечить раніше прийнятим рішенням, повторює по суті відхилений Радою текст. Процедурне рішення з цього приводу може прийматися Радою без обговорення.
7. Після голосування всіх пропозицій та поправок проєкт рішення голосується в цілому.
8. Після голосування по всіх пропозиціях та поправках, у випадку виникнення необхідності, Рада може прийняти рішення про направлення проєкту рішення разом із ухваленими поправками на доопрацювання у відповідну постійну комісію (комісії) Ради.
9. Після оголошення головуючим на засіданні початку голосування ніхто не може переривати голосування. З початку процедури голосування і до оголошення його результатів слово нікому не надається.
10. Після закінчення голосування головуючий на пленарному засіданні оголошує його результати і прийняте рішення.
11. За ініціативою головуючого, депутатів міської Ради проєкт рішення, пропозиція, доповнення чи зауваження до проєкту рішення можуть бути поставлені на повторне голосування за процедурним рішенням Ради. Таке повторне голосування допускається не більше двох разів і здійснюється на сесії Ради після проведення нового обговорення, яке може бути проведено за скороченою процедурою. В разі неприйняття рішення після повторного обговорення, відповідне питання без голосування знімається з розгляду.
12. У разі порушення процедури голосування або виникнення перешкод під час його проведення, негайно проводиться повторне голосування без обговорення.
13. Якщо результат голосування викликає обґрунтовані сумніви, Рада може прийняти процедурне рішення про повторне голосування.
Стаття 35. Особливості розгляду питання порядку денного «Різне»
1. Після розгляду основних питань порядку денного пленарного засідання Ради депутатам надається право виступити у «Різному».
2. Головуючий на засіданні може особисто дати роз’яснення з по суті запитання депутата або доручити надати відповідь відповідному фахівцю.
3. Якщо для розгляду питання, відпрацювання пропозицій щодо його вирішення або вживання відповідних заходів потрібен час, головуючий на пленарному засіданні дає протокольне доручення відповідній посадовій особі чи органу розглянути питання, вжити заходів і дати відповідь депутату індивідуально та у встановлений головуючим термін.
4. Рішення з питань, обговорюваних у “Різному”, не приймаються.
Стаття 36. Види та способи голосування.
1. Рішення ради, крім процедурних, приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», по яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов’язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань.
2. Відкрите голосування здійснюється:
шляхом поіменного голосування, в ході якого кожен депутат висловлює свою позицію щодо питання порядку денного: «так», «ні», «утримався»;
шляхом підняття руки депутатами у разі голосування за процедурне рішення Ради.
3. Після закінчення кожного голосування лічильна комісія подає його результати головуючому на засіданні, який оголошує результати голосування і про те чи рішення прийнято або не прийнято.
4. Таємне голосування проводиться бюлетенями за процедурним рішенням Ради, у випадках, передбачених Регламентом та чинним законодавством України.
5. При таємному голосуванні депутат, що бере участь у голосуванні, відзначає у виданому йому бюлетені вибрані ним варіанти з тих, що виносяться на голосування.
6. Лічильна комісія встановлює і доводить до відома депутатів:
інформацію про час і місце проведення голосування;
порядок заповнення бюлетеня;
критерії визнання бюлетеня недійсним;
порядок організації голосування.
7. Бюлетені для таємного голосування з питань, що поставлені на голосування, виготовляються апаратом Ради та виконкому за формою, затвердженою процедурним рішенням Ради.
8. Перед початком таємного голосування лічильна комісія:
отримує від Секретаря Ради складений в алфавітному порядку список всіх депутатів та бюлетені для таємного голосування;
опломбовує скриньку для таємного голосування і забезпечує всі умови для повного дотримання таємниці голосування.
9. Члени лічильної комісії видають кожному депутатові один бюлетень, за отримання якого депутат розписується. Депутат заповнює бюлетень в окремо відведеному приміщенні чи частині приміщення. Умови голосування повинні забезпечувати закритість процесу заповнення бюлетеня. Заповнені бюлетені опускаються у скриньку для таємного голосування.
10. Після закінчення голосування лічильна комісія відкриває скриньку для таємного голосування і здійснює підрахунок голосів.
11. Про результати таємного голосування лічильна комісія складає протокол, який підписують усі члени лічильної комісії. Голова лічильної комісії оголошує результати голосування. Протокол лічильної комісії затверджується Радою.
Стаття 37. Рішення Ради.
1. На пленарних засіданнях Рада може приймати нормативно-правові та інші акти у формі:
рішення Ради, прийнятого у межах її компетенції для досягнення певної мети, що спричинює певні юридичні наслідки;
доручення - рішення Ради, що стосується органу чи посадової особи Ради, її виконавчих органів і містить зобов’язання або повноваження до одноразової дії;
звернення - рішення Ради, зверненого до суб’єктів із закликом до певних дій та ініціатив;
заяви - рішення Ради, що містить у собі виявлення позиції Ради з певних питань;
процедурне рішення - рішення, прийняте Радою з процедурних питань.
2. Рішення Ради приймається на її пленарному засіданні. При встановленні результатів голосування до загального складу Ради включається Сільський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні Ради, і враховується його голос. При цьому рішення вважається прийнятим, якщо за таке рішення проголосувало не менш як 14 депутатів від загального складу ради (крім процедурних).
Депутат не має права відкликати свій голос після голосування.
3. Рішення Ради у п’ятиденний строк з моменту його прийняття підписується головуючим на пленарному засіданні Сільським головою, Секретарем Ради або депутатом, який за процедурним рішенням Ради головував на пленарному засіданні чи при розгляді питання порядку денного.
4. Ухвалене Радою рішення в п’ятиденний строк з моменту його прийняття може бути зупинено Сільським головою і внесено на повторний розгляд Ради з обґрунтуванням зауважень.
5. Якщо рішення Ради зупинено, то Рада зобов'язана у двотижневий строк повторно розглянути рішення на пленарному засіданні цієї ж сесії ради.
Про зупинення прийнятого Радою рішення Сільський голова видає розпорядження, у якому визначаються мотиви зупинення, обґрунтування зауважень та дата проведення повторного розгляду зупиненого рішення.
Для розгляду зупиненого Сільським головою рішення скликається позачергове засідання сесії, яка повинна відбутись не пізніше 14 днів від моменту винесення Сільським головою розпорядження про зупинення рішення ради. Це питання може бути розглянуто на черговій сесії, якщо дата проведення чергової сесії призначена не пізніше 14 днів із дня винесення Сільським головою розпорядження про зупинення рішення Ради.
Якщо Рада відхилила зауваження Сільського голови і підтвердила попереднє рішення не менше як двома третинами голосів депутатів від загального складу Ради, воно набирає чинності, а Сільський голова зобов’язаний підписати текст прийнятого рішення негайно.
6. Рішення Ради з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України можуть бути визнані незаконними в судовому порядку.
7. У разі необхідності Рада може надати роз’яснення прийнятих нею рішень. Таке роз’яснення здійснюється шляхом прийняття більшістю депутатів від загального складу ради відповідного рішення Ради.
8. Секретар Ради протягом 5 днів після підписання рішень організовує надсилання їх завірених копій виконавчим органам Ради та іншим зацікавленим особам відповідно до вимог діловодства.
Стаття 38. Рішення Ради з процедурних питань.
1. Рада може прийняти рішення з процедурних питань (надалі - процедурне рішення), зазначених у цьому Регламенті, без підготовки у постійних комісіях та включення до порядку денного і таке, що не потребує окремого документального оформлення.
2. Процедурне рішення приймається відразу після обговорення і заноситься до протоколу пленарного засідання сесії Ради.
3. Процедурне рішення приймається більшістю голосів депутатів присутніх на засіданні Ради, крім випадків, визначених цим Регламентом.
4. Процедурними, зокрема, вважаються рішення:
про черговість питань порядку денного;
про перерву у засіданні, перенесення чи закриття засідання;
про проведення додаткової реєстрації;
про встановлення часових обмежень для виступів і обговорення питання в цілому;
про надання додаткового часу для виступу;
про зміну черговості виступів;
про надання слова запрошеним на засідання;
про передачу питання на розгляд відповідної комісії Ради;
про терміновість питань порядку денного;
про форму бюлетеня для таємного голосування;
про перерахунок голосів;
про взяття інформації до відома;
про встановлення терміну відповіді на депутатський запит;
інші процедурні питання.
5. При виникненні сумніву чи запропоноване до розгляду питання є процедурним, Радою про це приймається процедурне рішення більшістю голосів від загального складу Ради.
Стаття 39. Набрання чинності рішень Ради.
1. Рішення Ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо Радою не встановлено інший більш пізніший строк набрання цими рішеннями чинності.
Рішення Ради нормативно-правового характеру оприлюднюються на офіційному сайті Ради або в інший визначений Радою спосіб не пізніше як у п’ятиденний термін після їх підписання головуючим на пленарному засіданні: Сільським головою, Секретарем ради або депутатом, який за процедурним рішенням Ради головував на пленарному засіданні або при розгляді окремого питання порядку денного.
Окремі рішення Ради підлягають державній реєстрації в органах юстиції. Такі акти набирають законної сили з моменту їх державної реєстрації.
2. Інші рішення Ради набирають чинності з моменту їх підписання головуючим на пленарному засіданні Сільським головою, Секретарем ради або депутатом, який головував за процедурним рішенням Ради при розгляді даного рішення, якщо Радою не встановлено інший більш пізніший строк набрання цими рішеннями чинності.
3. Контроль за виконанням рішень Ради здійснює визначена Радою постійна комісія та (або) визначений Радою заступник Сільського голови.
Стаття 40. Протокол, фонограма пленарного засідання Ради
1. Засідання Ради протоколюються. Протоколювання засідань Ради організовує або здійснює Секретар Ради.
У протоколі фіксуються:
день, місце, початок і час закінчення засідання Ради, тривалість перерв;
прізвище та ім’я головуючого на засіданні Ради та прізвища й імена присутніх депутатів (список присутніх на пленарному засіданні сесії Ради депутатів оформляється як додаток до протоколу);
прізвища та імена присутніх на засіданні Ради запрошених осіб і членів територіальної громади;
питання порядку денного, винесені на розгляд (у вигляді окремого рішення), а також усі подання, питання і пропозиції та спосіб їх вирішення;
назви і редакції документів, розповсюджених серед депутатів на засіданні Ради;
перелік рішень та результати виборів посадових осіб Ради;
зміни та доповнення до проєктів рішень Ради, які враховані або не враховані при голосуванні;
заяви щодо яких прозвучали вимоги про занесення їх до протоколу;
рішення щодо дисциплінарного впливу та прізвища тих, до кого вони були застосовані;
пропозиції внесені депутатами за результатами обговорення питань порядку денного.
2. На пленарному засіданні сесії сільської ради здійснюється звукозапис, а у разі наявності технічних можливостей, відеозапис ходу його проведення-фонограма.
3. Фонограма сесії, записана на носіях електронної інформації, зберігається в Секретаря Ради протягом всього терміну повноважень Ради. Фонограма є невід’ємною частиною протоколу сесії та підлягає оприлюдненню у встановленому порядку.
РОЗДІЛ V. Підготовка і розгляд проєктів регуляторних актів сільської ради
Стаття 41. Підготовка і розгляд проєктів регуляторних актів Ради
1. Підготовка і розгляд проєктів регуляторних актів Ради здійснюється відповідно до плану діяльності з підготовки проєктів регуляторних актів, що складається та затверджується Радою щорічно, але не пізніше 15 грудня поточного року. План діяльності з підготовки регуляторних актів є складовою частиною плану роботи Ради.
2. Після затвердження плану роботи Ради план діяльності з підготовки проєктів регуляторних актів опубліковується у друкованому засобі масової інформації, або на сайті Ради протягом 10 днів після затвердження.
3. Рада може готувати чи розглядати проєкт регуляторного акта який не внесений до затвердженого плану діяльності з підготовки проєктів регуляторних актів. У такому разі рішенням Ради вносяться відповідні зміни до плану не пізніше 10 робочих днів з дня:
а) початку підготовки проєкту, якщо проєкт розробляється регуляторним актом;
б) внесення проєкту на розгляд регуляторного органу якщо ініціатором розробки проєкту є інші зацікавлені особи (громадяни, суб’єкти господарювання,тощо).
Зміни до Плану діяльності з підготовки проєктів регуляторних актів повинні бути обов’язково внесені не пізніше дня оприлюднення проєкту регуляторного акта.
Стаття 42. Процедура розгляду регуляторного акта
1. Розробник регуляторного акта, відповідно до строку підготовки проєкту, встановленого планом діяльності з підготовки проєктів регуляторних актів, подає постійній комісії міської ради, якій рішенням Ради надано статус відповідальної постійної комісії згідно положень Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (далі – Регуляторна комісія), проєкт регуляторного акта разом з аналізом регуляторного впливу.
2. Регуляторна комісія за наявності мотивованого подання депутата Ради, іншої постійної комісії Ради, може визначити експерта та доручити йому підготовку експертного висновку щодо регуляторного впливу проєкту регуляторного акта, внесеного цим депутатом Ради, постійною комісією Ради.
У такому випадку аналіз регуляторного впливу не готується, а експертний висновок щодо регуляторного впливу готується відповідно до вимог статті 8 Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”.
3. Постійна комісія Регуляторна комісія Ради, протягом 3 (трьох) робочих днів від дня надання документів залучає експерта (за потребою) для підготовки експертного висновку щодо регуляторного впливу внесеного проєкту регуляторного акта.
Строк підготовки експертного висновку встановлюється за домовленістю між постійною комісією Ради та залученим експертом.
4. На підставі аналізу регуляторного впливу, яким супроводжувався проєкт регуляторного акта при його внесенні на розгляд сесії Ради, а також експертного висновку щодо регуляторного впливу цього проєкту Регуляторна комісія протягом 5 (п’яти) робочих днів з дня отримання експертного висновку готує свої висновки про відповідність проєкту регуляторного акта вимогам Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”. У випадках, визначених цим Законом, такі висновки готуються на підставі експертного висновку щодо регуляторного впливу.
5. У разі, якщо експертний висновок щодо регуляторного впливу не був наданий Регуляторна комісіяпротягом строку встановленого для його підготовки, висновки постійної комісії Ради готуються на підставі аналізу регуляторного впливу, яким проєкт регуляторного акта супроводжувався при його внесенні, у триденний термін з дня закінчення терміну підготовки експертного висновку.
6. Це правило не застосовується у випадках, передбачених частиною третьою статті 49 цього Регламенту, у цьому разі Регуляторна комісія Ради, узгоджує з експертом продовження терміну підготовки експертного висновку.
7. Регуляторна комісіяповідомляє розробника регуляторного акта про висновки щодо цього акта.
8. У разі якщо Регуляторна комісія дійде до висновку, що проєкт регуляторного акта відповідає вимогам Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”, розробник регуляторного акту або за його поданням постійна комісія Ради протягом 5 (п’яти) робочих днів з дня підготовки висновків оприлюднює одним зі способів, що передбачено ст. 13 Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”, проєкт регуляторного акта, аналіз регуляторного впливу (або експертний висновок) та встановлює строк протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань приймаються зауваження та пропозиції.
9. Розробник регуляторного акта розглядає усі зауваження і пропозиції щодо проєкту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу, одержані протягом встановленого строку, повністю чи частково враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє.
10. Доопрацьовані проєкт регуляторного акта та аналіз регуляторного впливу подаються розробником до Регуляторної комісії.
11. Підготовлені висновки, доопрацьовані проєкт регуляторного акта і аналіз регуляторного впливу протягом 3 (трьох) робочих днів з дня надходження від розробника передаються для вивчення до постійної комісії Ради, до сфери відання якої належить супроводження розгляду проєкту регуляторного акта у Раді (відповідальна за підготовку проєкту рішення постійна комісія Ради), за винятком випадків, коли Регуляторна комісія є відповідальною за підготовку проєкту рішення.
12. При представленні на пленарному засіданні сесії Ради проєкту регуляторного акта голова Регуляторної комісіїдоповідає про висновки цієї постійної комісії Ради щодо відповідності проєкту регуляторного акта вимогам Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”.
13. Висновки Регуляторної комісії, передаються для вивчення постійній комісії Ради до сфери відання якої належить супроводження розгляду проєкту регуляторного акта у Раді.
14. Регуляторний акт не може бути прийнятий, якщо присутня хоча б одна з таких обставин:
відсутній аналіз регуляторного впливу;
проєкт регуляторного акту не був оприлюднений.
Стаття 43. Особливості організації та проведення сесій Більче-Золотецької сільської ради в умовах надзвичайних ситуацій та/або надзвичайного стану
1. В умовах запровадження надзвичайної ситуації та/або надзвичайного стану, спричинених спалахами епідемій та пандемій, що створюють загрозу життю і здоров'ю значних верств населення та введення такого стану відповідно до законодавства на всій території України, Тернопільської області, Борщівського району та Більче –Золотецької територіальної громади, пленарні засідання сільської ради можуть проводитися в режимі відеоконференції/аудіоконференції (дистанційне засідання).
2. Аудіоконференція проводиться у випадках технічної неможливості проведення відеоконференції.
3. До порядку денного дистанційних засідань можуть включатися виключно питання невідкладного внесення змін до місцевого бюджету, інші питання, щодо невідкладних робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій або якнайшвидшої ліквідації особливо тяжких наслідків надзвичайних ситуацій, спричинених спалахами епідемій та пандемій чи реалізації повноважень, пов'язаних з такими обставинами, процедурні питання.
4. Рішення про дистанційне засідання доводиться до відома депутатів ради і населення не пізніше як за 24 години до його початку із зазначенням порядку денного та порядку відкритого доступу до трансляції дистанційного засідання сільської ради.
5. Рішення про дистанційне засідання розміщується на офіційному веб-сайті сільської ради з одночасним направленням цієї інформації та проєктів рішень з супровідними документами на електронну адресу кожного депутата сільської ради.
6. Рішення про визначення залу, у якому проводитиметься сесія сільської ради в режимі відео конференції /аудіоконференцій, приймається сільським головою.
7. Під час проведення сесії в режимі відеоконференції/аудіоконференції у залі, в якому відбувається таке засідання, можуть перебувати лише сільський голова, секретар ради, доповідачі, працівники Ради, які здійснюють технічне забезпечення дистанційного засідання.
8. Перед відкриттям сесії в режимі відеоконференції/аудіоконференції проводиться запис депутатів, які приєдналися до участі у такому пленарному засіданні. Головуючий повідомляє про результати запису депутатів.
9. Сесія в режимі відеоконференції/аудіо конференції відкривається у разі, якщо для участі в ній за інформацією, наданою структурним підрозділом сільської ради (виконавчого комітету), до повноважень якого належать питання щодо організації роботи та/або інформатизації і комп’ютерного забезпечення діяльності, записалися більше половини депутатів від загального складу сільської ради .
10. Голосування депутатів на сесії в режимі відеоконференції/аудіоконференції відбувається наступним чином:
1) головуючий називає прізвище, ім’я та по батькові депутата в алфавітному порядку;
2) депутат після озвучення його прізвища особисто здійснює голосування із зазначенням позиції "за", "проти" або "утримався". Тривалість часу голосування кожного з депутатів становить не більш як 7 секунд. У разі необхідності тривалість часу голосування може бути збільшена головуючим.
У разі, якщо з технічних причин депутат не зміг проголосувати, такому депутату повторно надається можливість проголосувати.
Після завершення голосування всіма депутатами, які беруть участь у пленарному засіданні, головуючий оголошує результати голосування за проєкт рішення.
11. Запис дистанційного засідання є невід’ємною частиною протоколу засідання.
12. Технічне забезпечення та організація дистанційних засідань покладається на структурний підрозділ (підрозділи) сільської ради (виконавчого комітету) до повноважень якого належать питання щодо організації роботи та/або інформатизації і комп’ютерного забезпечення діяльності.
РОЗДІЛ VІ.ЕТИКА, ДИСЦИПІЛІНА, КОНФЛІКТ ІНТЕРЕСІВ ТА ЗАХОДИ ВПЛИВУ
Стаття 44. Норми депутатської етики та дисципліна
1. Депутат Ради, здійснюючи свої депутатські повноваження, повинен дотримуватися правил депутатської етики, в тому числі керуватися у своїй діяльності та поведінці загальновизнаними принципами порядності, честі і гідності; не допускати образливих висловлювань, не використовувати у публічних виступах недостовірні або неперевірені відомості стосовно органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ і організацій, їх керівників та інших посадових чи службових осіб, депутатських груп, фракцій, окремих депутатів Ради, громадян.
2. Під час виконання депутатських повноважень, для головуючого і депутатів є неприпустимим вживання образливих, неетичних, лайливих висловів стосовно громадян, окремих депутатів, депутатського корпусу в цілому, посадових осіб місцевого самоврядування, тощо. Неприпустимими є критика депутата за його позицію при голосуванні з окремого питання, зловживання та спекуляції при коментуванні прийнятих чи відхилених Радою рішень
3. Під час пленарного засідання голова, депутати, а також запрошені особи, присутні на засіданні члени територіальної громади міста та представники засобів масової інформації не повинні заважити виступаючим і слухачам діями, які перешкоджають викладенню або сприйняттю виступу, проведенню голосування, підбиття його підсумків (вигуками, оплесками, вставанням, тощо). Під час пленарного засідання головуючий, депутати, а також запрошені особи повинні вимкнути персональні засоби зв'язку або перевести їх у беззвучний режим. Запрошеним особам та представникам засобів масової інформації заборонено здійснювати та приймати телефонні дзвінки в залі під час проведення пленарного засідання.
4. Вимоги поведінки, визначені у частині третій цієї статті, застосовуються також під час проведення засідань постійних та тимчасових контрольних комісій Ради.
5. Головуючий на засіданні, депутати, інші присутні на пленарному засіданні Ради особи зобов’язані дотримуватись вимог цього Регламенту.
6. Сільський голова, Секретар, депутат ради зобов’язані вживати всі можливі заходи щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів. У разі наявності реального чи потенційного конфлікту інтересів Сільський голова, Секретар, депутат сільської ради беруть участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про це під час засідання Ради, на якому розглядається відповідне питання, а також вжиття заходівщодо врегулювання конфлікту інтересів відповідно до вимог Закону України «Про запобігання корупції» та іншого антикорупційного законодавства.
7.Здійснення контролю за дотриманням цих вимог, надання консультацій та роз’яснень щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, поводження з майном, що може бути неправомірною вигодою та подарунками, покладається на постійну комісію, визначену Радою.
Стаття 45. Заходи впливу за порушення вимог Регламенту
1.За порушення вимог даного регламенту до порушника можуть застосовуватись наступні заходи впливу (стягнення):
1.1. Догана;
1.2. Сувора догана;
1.3. Позбавлення права на продовження виступу ;
1.4. Позбавлення права виступу до закінчення пленарного засідання.
2. Стягнення застосовуються за підтримки не менше 2/3 голосів депутатів присутніх в залі.
3. До застосування стягнення з метою наведення порядку в залі засідань головуючий на пленарному засіданні Ради або головуючий на засіданні комісії може оголосити порушнику попередження та перервати його виступ. У випадку, якщо порушник не припинив вчинення порушення або вчинив порушення повторно, головуючий або депутат вносить пропозицію накласти на порушника стягнення та пропонує адекватний, на його думку, вид стягнення. Головуючий зобов’язаний поставити дану пропозицію на голосування для прийняття процедурного рішення Ради (процедурного рішення комісії).
4. За систематичне (два і більше рази поспіль) невідвідування без поважних причин пленарних засідань Ради, засідань постійної чи тимчасової контрольної комісій депутату може бути оголошено догану з наступним оприлюдненням на офіційному сайті Ради.
5. За тривале (більше п’яти разів протягом року) невідвідування без поважних причин пленарних засідань Ради, засідань постійної чи тимчасової контрольної комісій депутату може бути оголошено сувору догану з наступним оприлюдненням інформації про цей факт на офіційному сайті Ради.
6. Пропуск депутатом протягом року більше половини пленарних засідань або засідань постійної комісії є підставою для внесення пропозиції про відкликання депутата за народною ініціативою
7. Стягнення, передбачені пунктами 1.3 та 1.4 частини першої цієї статті Регламенту, застосовуються до порушників за невиконання вимог статей цього Регламенту, а також до порушників, що вчинили такі порушення на засіданнях постійної чи тимчасової контрольної комісій, в т.ч. шляхом виступів без дозволу, перевищення часу, відведеного для виступу, або висловлювань не з обговорюваного питання, або виступу не з тих підстав, з яких надано слово тощо.
8. Головуючий на засіданні зобов'язаний дотримуватись усіх норм та вимог, передбачених цим Регламентом. До головуючого на засіданні Ради (комісії) можуть бути застосовані стягнення, передбачені даним Регламентом. При цьому, головуючий не може ухилитись від поставлення на голосування питання про застосування до нього стягнення. Окрім цього, до головуючого можуть бути застосовані стягнення у вигляді догани або суворої догани за грубе і очевидне порушення порядку ведення засідання та неналежне виконання обов’язків головуючого, які встановлені цим Регламентом та нормами чинного законодавства.
РОЗДІЛVII. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ.
ПОВНОТА ТА ДІЙСНІСТЬ РЕГЛАМЕНТУ
Стаття46. Прийняття Регламенту та внесення змін до нього
1.Регламент Ради затверджується на пленарному засіданні ради більшістю голосів від загального складу депутатів ради.
2. Зміни та доповнення до Регламенту можуть бути внесені рішенням Ради, прийнятим більшістю депутатів від загального складу ради, за умови їх попереднього розгляду постійною комісією сільської ради з питань регламенту. Ініціаторами внесення змін та доповнень до Регламенту можуть бути Сільський голова, Секретар Ради, депутат Ради, а також постійна комісія Ради.
Стаття 47. Повнота та дійсність Регламенту
1.Регламент регулює діяльність Ради та припиняє свою чинність з моменту ухвалення нового Регламенту Радою наступного скликання.
2. Контроль за дотриманням регламенту покладається на Сільського голову, секретаря Ради, постійну комісію Ради з питань регламенту. Під час пленарного засідання Ради контроль за дотриманням регламенту покладається на головуючого на пленарному засіданні, секретаря Ради та постійну комісію з питань регламенту.
- У випадку виявлення суперечності між рішенням Ради і цим Регламентом застосовуються положення Регламенту. Спори про дійсність положень Регламенту заборонені, окрім судового оскарження його окремих положень.
Сільський голова Галина Огородник
