Пам'ять про них вічна
Пам’ять про них-вічна
Життя людини, як спалах блискавиці. У ньому переплітаються веселі і сумні сторінки. Але час летить, зупинити його ми не в змозі.
Пробігає дитинство, юність, доросле життя, а з ним і старість. І книга життя закінчується. Кожну мить ми віддзеркалюєм в своїй уяві. Були батьки, рідні, друзі. А наша пам’ять їх береже.
І ось, 1 листопада нагадає кожному: «Засвіти свічку».
Саме цього дня зберуться на цвинтарях ті, для кого пам’ять про померлих –вічна.
Найрідніші, друзі, однокласники залишили цей світ, а ми ,живі, як обереги їхнього спокою . Зронити сльозу, згадати пройдений шлях, який колись був спільним і щасливим.
Пам'ятаймо про них завжди, якщо хочемо, щоб колись пам'ятали і про нас.
Засвітимо свічку пам'яті і поіменно згадаємо всіх: бабусь і дідусів, батьків,
братів і сестер, друзів, однокласників. І тих, хто в мирний час віддав життя за нас на теренах Донецька і Луганська. Вони цього варті. Вони – справжні герої нашої доби. Слава їх безсмертна, а пам'ять про них – вічна.
Саме в цей день, цвинтарі засяють вогнями, яких вони ніколи не побачать, бо для них спокій і тиша назавжди. Схилімо низенько голови і зронімо таку бажану сльозу – сльозу любові і вічного безсмертя.
Вічна їм пам'ять і вічний спокій.
Іван Кулик, вчитель Олексинської школи.
