Герої нашого часу
Герої нашого часу.
Дорогою ціною дається кожному з нас життя. Воно, наче мереживо, з ниток зіткане. Яскраві кольори переплітаються темними смугами. Завжди кудись поспішаємо і часто зупиняємось. Життя вимірюється роками. Комусь судилося зустріти старість, а комусь зупинитись на півдорозі. Хіба закрадалась думка ще десяток років тому назад, що густа чорна пелина закриє обрій, зруйнує тисячі життів, поверне в роки далеких сорокових. Та мирний спокій перервала грізна війна. Вона, як струмінь гарячої води , обпекла кожну сім'ю, кожну родину , кожного українця. Битва за життя , за єдність держави – ось девіз тих, для кого Україна понад усе. Донецьк і Луганськ, Львів і Одеса, Київ і Тернопіль – нероздільні і єдині. Спільними зусиллями українці стали на захист своєї країни. Але боротьба приносила в жертву нескорених і безстрашних. Найбільшу цінність – життя, було покладено на вівтар в героїчній боротьбі за Донецький аеропорт . 242 дні-ось відлік часу,за яким жертвами стали сотні захисників. Лише в останні дні 19 і 20 січня загинуло 58 найкращих синів України. 16 січня вважається Днем пам' яті Героїв-кіборгів. Кіборг – незламний, мужній, безстрашний воїн. Цим словом сказано все - віддам життя , але ні кроку назад. Молоді хлопці , які ще не пізнали радості від життя , залишили глибокий слід в своїй історії і в історії України. Хіба мріяли вони про розпечений камінь і скло, про попіл і руїни, про недоспані тривожні ночі,про осиротілих батьків і дітей. А мати плаче на пероні , вдивляючись в обличчя перехожих,зустрічає поглядом тих , хто нагадує її юного сина. А в думці промайнуло : «Мамо , не плач , не журись , я захищав рідну землю, бо там позаду моя сім'я, моя родина, моя Україна!»
Батьківщина і батьківщина – єдині і нероздільні , як небо і земля . Кожен з героїв віддав своє життя , хоч любив його понад усе. Любив батька і матір, брата і сестру, дружину і дітей : «Я любив Вас усіх , та найбільше любив Україну!» Герої не вмирають! Але очі рідних завжди пильно вдивляються в небеса, де витає душа їхнього сина – найдорожчого, найсвятішого - вічного Ангела райського саду.
Іван Кулик , вчитель Олексинської школи