Відділ "Борщівське бюро правової допомоги" інформує.
Особливості договору дарування та заповіту.
Що потрібно знати про договір довічного утримання та спадковий договір.
Особливості договору дарування та заповіту
Часто виникають ситуації, коли рідні люди замислюються про те, як краще розпорядитися своїм майном в користь дітей чи онуків: скористатися договором дарування або укласти заповіт. У чому ж різниця? Роз’яснення надають фахівці безоплатної правової допомоги.
За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.
Дарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі. Також дарунком можуть бути майнові права, якими дарувальник володіє або які можуть виникнути у нього в майбутньому.
Договір дарування нерухомої речі обов’язково укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Особа, якій подаровано майно вступає в право власності одразу після укладання договору дарування.
Заповіт - особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається. Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Заповіт має бути посвідчений приватним або державним нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у ст.ст. 1251-1252 Цивільного кодексу України.
Зауважимо, що заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт або скласти новий. В такому випадку заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить.
Заповідач має право у будь-який час внести до заповіту зміни.
Але потрібно пам’ятати і про право на обов'язкову частку у спадщині інших членів сім’ї, навіть якщо вони не зазначені в заповіті. До них відносяться: малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки. Зазначені особи мають право на спадщину незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
Заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині. Чинність заповіту щодо осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, встановлюється на час відкриття спадщини. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини. Будь-які обмеження та обтяження, встановлені у заповіті для спадкоємця, який має право на обов'язкову частку у спадщині, дійсні лише щодо тієї частини спадщини, яка перевищує його обов'язкову частку.
Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.
Нагадуємо, що за безоплатною правовою допомогою можна звернутися до Чортківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою: м. Чортків, вул. С. Бандери, 20; тел.: (03552) 2-09-50, або бюро правової допомоги за адресами:
м. Борщів, вул. Шевченка, 20 а, тел.: (03541) 2-28-80;
м. Бучач, майдан Волі, 1, тел.: (03544) 2-11-26;
смт. Гусятин, вул. Суходільська, 7, тел.: (03557) 2-18-90;
м. Заліщики, вул. С. Бандери, 38, тел.: (03554) 2-21-33;
м. Монастириська, вул. Шевченка, 12А, тел.: (03555) 2-12-72.
Єдиний телефонний номер цілодобового доступу громадян до безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів по всій території України).
ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ ПРО ДОГОВІР ДОВІЧНОГО УТРИМАННЯ та спадковий договір?
Літні люди потребують не лише особливого догляду, але й правового захисту держави в різних життєвих ситуаціях. Адже саме одинокі люди похилого віку стають жертвами шахраїв, які намагаються незаконно заволодіти житлом. Тут потрібно знати правові аспекти укладання договору довічного утримання та спадкового договору, а ще краще звернутися за правовими консультаціями до юристів.
Що ж таке ДОГОВІР ДОВІЧНОГО УТРИМАННЯ? Це договір, за яким одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно. Такий договір укладається лише у письмовій формі та посвідчується нотаріально.
Відчужувачем у договорі довічного утримання (догляду) може бути фізична особа незалежно від її віку та стану здоров'я.
Набувачем у договорі довічного утримання (догляду) може бути повнолітня дієздатна фізична особа або юридична особа.
Якщо набувачами є кілька фізичних осіб, вони стають співвласниками майна, переданого їм за договором довічного утримання (догляду), на праві спільної сумісної власності. Але їх обов’язок перед перед відчужувачем є солідарним.
Договір довічного утримання (догляду) може бути укладений відчужувачем на користь третьої особи.
Коли набувач отримує право власності на майно, передане за договором довічного утримання (догляду)?
Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Обов'язки набувача за договором довічного утримання (догляду)
У договорі довічного утримання (догляду) можуть бути визначені всі види матеріального забезпечення, а також усі види догляду (опікування), якими набувач має забезпечувати відчужувача.
У ДОГОВОРІ ДОВІЧНОГО УТРИМАННЯ ПОТРІБНО ЧІТКО ВИЗНАЧИТИ, У ЧОМУ САМЕ ПОЛЯГАТИМЕ ДОГЛЯД:
-
Вид і кількість харчування ( скільки разів на добу, калорійність, окремі складові, заборонені та обов’язкові продукти);
-
Медичне обслуговування ( вид медичного обслуговування, їх кількість, приблизна вартість);
-
Матеріальне забезпечення (чітко визначати грошову суму, черговість виплат).
Набувач зобов'язаний у разі смерті відчужувача поховати його, навіть якщо це не було передбачено договором довічного утримання (догляду).
Якщо частина майна відчужувача перейшла до його спадкоємців, витрати на його поховання мають бути справедливо розподілені між ними та набувачем.
Обов'язок набувача забезпечити відчужувача житлом
Набувач може бути зобов'язаний забезпечити відчужувача або третю особу житлом у будинку (квартирі), який йому переданий за договором довічного утримання (догляду).
У цьому разі в договорі має бути конкретно визначена та частина помешкання, в якій відчужувач має право проживати.
Заміна набувача за договором довічного утримання (догляду)
Якщо з певних причин, що мають істотне значення особа, яка має здійснювати догляд не може виконати свої зобов’язання за договором довічного утримання, його обов'язки можуть бути передані за згодою відчужувача члену сім'ї набувача або іншій особі за їхньою згодою.
Заміна майна, яке було передане набувачеві за договором довічного утримання (догляду)
Варта зазначити, що особи, які уклали договір довічного утримання можуть домовитися про заміну речі на інше майно. Відповідно й обсяг обов'язків набувача може бути змінений або залишений незмінним за домовленістю сторін.
Забезпечення виконання договору довічного утримання (догляду)
Набувач не має права до смерті відчужувача продавати, дарувати, міняти майно передане за договором довічного утримання (догляду), укладати щодо нього договір застави та інші правочини.
На майно, передане набувачу за договором довічного утримання (догляду), не може бути звернене стягнення протягом життя відчужувача.
У разі втрати (знищення) чи пошкодження майна, яке було передане набувачеві, обсяг його обов'язків перед відчужувачем не припиняється.
Припинення договору довічного утримання (догляду)
Договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду:
1) на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків, незалежно від його вини;
2) на вимогу набувача.
А тепер розглянемо, що таке СПАДКОВИЙ ДОГОВІР.
За спадковим договором одна сторона (набувач) зобов'язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.
За спадковим договором також є дві сторони: відчужував та набувач. Але вже ж таки відмінність договору довічного утримання від спадкового договору присутня. Вона полягає в часі набуття права власності. При укладанні договору довічного утримання набувач набуває права власності на майно з моменту посвідчення договору (у випадках, встановлених законодавством – з моменту державної реєстрації договору), а при спадковому договорі – лише після смерті відчужувача.
Набувач за цим договором, за життя відчужувача, має лише можливість придбання права на майно в майбутньому за умови виконання вимог, зазначених у договорі.
Розірвання спадкового договору
Спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу відчужувача у разі невиконання набувачем його розпоряджень.
Спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу набувача у разі неможливості виконання ним розпоряджень відчужувача.
За змістом цього правила інші особи, у тому числі спадкоємці відчуджувача, не можуть пред'являти вимоги про розірвання спадкового договору.
Нагадуємо, що за безоплатною правовою допомогою можна звернутися до Чортківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою: м. Чортків, вул. С. Бандери, 20; тел.: (03552) 2-09-50, або бюро правової допомоги за адресами:
м. Борщів, вул. Шевченка, 20 а, тел.: (03541) 2-28-80;
м. Бучач, майдан Волі, 1, тел.: (03544) 2-11-26;
смт. Гусятин, вул. Суходільська, 7, тел.: (03557) 2-18-90;
м. Заліщики, вул. С. Бандери, 38, тел.: (03554) 2-21-33;
м. Монастириська, вул. Шевченка, 12А, тел.: (03555) 2-12-72.
Єдиний телефонний номер цілодобового доступу громадян до безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів по всій території України).
