Про зміни у пенсійному законодавстві

На виконання пункту 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 року № 2148-VIII постановою Кабінету Міністрів України № 1098 від 27 грудня 2017 року затверджено Порядок призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату.

       Вказана Постанова набирає чинності з дня її опублікування (18.01.2018 року) та застосовується з 1 січня 2018 року.

       Постановою передбачено надання в період з 01 січня 2018 року по 31 грудня  2020 року  непрацюючим особам,  які досягли віку, визначеного частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", та не набули права на пенсійну виплату у зв’язку з відсутністю страхового стажу, передбаченого нормами зазначеної статті, за наявності страхового стажу не менше 15 років, призначається тимчасова державна соціальна допомога.

       Допомога призначається органами соціального захисту населення з урахуванням майнового стану особи та перераховується кожні шість місяців з урахуванням змін її майнового стану і виплачується до досягнення особою віку, з якого вона набуває права на пенсійну виплату.

       Одиноким особам, які не мають інших джерел існування, тимчасова допомога призначається з урахуванням їх майнового стану та середньомісячного сукупного доходу і виплачується таким особам до досягнення віку, з якого вони набувають право на призначення пенсії.

      Довідка про наявний страховий стаж (за затвердженою формою) видається органами Пенсійного фонду України за заявою особи.

       Розмір тимчасової допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для осіб, які втратили працездатність, і середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не може перевищувати 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.