Більче-Золотецька громада
Тернопільська область, Чортківський район

Відділ "Борщівське бюро правової допомоги" інформує

Дата: 10.11.2020 11:49
Кількість переглядів: 639

ВСТАНОВЛЕННЯ ФАКТУ РОДИННИХ ВІДНОСИН

Як вирішити спір розлученого подружжя щодо виховання дитини?

Права, гарантії та пільги, які надаються донорам крові та її компонентів!

Фото без опису

 

ВСТАНОВЛЕННЯ ФАКТУ РОДИННИХ ВІДНОСИН.

Справи щодо встановлення фактів родинних відносин є одним з найпоширеніших звернень з якими звертаються клієнти до Монастириського бюро правової допомоги.

Що таке родинні відносини?

Родинні відносини - кровний зв'язок між людьми за певним ступенем споріднення(такими особами є  батьки, діти, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, брат та сестра, двоюрідні брати та сестри, тітка, дядько, племінниця, племінник. А наприклад відносини чоловіка та дружини не вважаються родинними.

Оскільки чоловік та дружина не перебувають у кровному споріднені, у випадку необхідності, підтвердити їх сімейні зав’язки можна звернутись до суду щодо встановлення  факту реєстрації шлюбу чи факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу в залежності від обставин.

Родинні відносини зазвичай підтверджуються різними свідоцтвами, довідками та іншими документами. Однак бувають випадки коли документи які підтверджують родинні (кровні) відносини відновити не можливо або у таких документах існують розбіжності у прізвищі, імені, по батькові чи даті народження рідних людей. 

Чому виникає потреба встановлення фактів родинних відносин?

Потреба щодо встановлення таких фактів може виникнути наприклад при оформленні спадкових справ чи при оформленні пенсії у зв'язку із втратою годувальника, отриманні компенсації та в інших справах.

Найбільш поширеними звернення клієнтів щодо встановлення факту родинних відносинах у Монастириськомубюро правової допомоги є спадкові справи, де необхідно підтвердити родинне споріднення.

Адже у пункті 4 глави 10Порядку вчиненнянотаріальнихдійнотаріусамиУкраїнивизначено, щонотаріус при видачісвідоцтва про право на спадщину за законом перевіряєнаявністьпідстав для спадкування за законом осіб, які подали заяви про видачусвідоцтва.

Документами, що підтверджують такі відносини є свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, Витяги з реєстру актів цивільного стану щодо актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних.

Яким чином можна вирішити такі справи?

Якщо родинні відносини неможливо підтвердити свідоцтвами та іншими документами, то за наявності відмови нотаріуса щодо вчинення нотаріальних дій чи за наявності відмови пенсійного фонду щодо призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника,необхідно звертатися до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин. Такі справи розглядаються місцевими судами за місцем проживання заявника в порядку окремого провадження(окреме провадження є видом непозовногоцивільногосудочинства). Право на звернення до суду із  заявою про встановлення факту родинних відносин передбачені у пункті 1 частини 1 статті 315 Цивільного процесуального кодексу України.

Сторонами у таких справах є заявники та заінтересовані особи.

Заявниками можуть бути:

  • спадкоємціпомерлої особи, якімають право на спадщинуі для яких у зв'язкуізвстановленням факту родиннихвідносинмаютьнастатипевніюридичнінаслідки (напр. отримання свідоцтва про право на спадщину);

  • особи, які мають право на пенсію у зв'язку із втратою годувальника і яким органи пенсійного фонду відмовили в її призначенні через відсутність доказів, що підтверджують родинні відносини;

  • інші особи, якщовстановлення такого факту тягневиникненняюридичнихнаслідків для цихосіб.

Заінтересованими особами можуть бути й інші спадкоємці, а у випадку їх відсутності територіальні громади.

У заяві про встановлення факту родинних  відносин заявнику необхідно зазначити причину неможливості  одержання чи  відновлення  документа, що посвідчує даний факт та якими доказами цей факт підтверджується. Такождо заяви додаються довідки  про  неможливість  одержання чи відновлення необхідних документівта зазначається мета, а саме для чого необхідно встановити такий факт.У випадку не подання таких даних суддя вправі постановити ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків. 

Доказами,що підтверджують факт родинних відносин можуть бути документи, які містять відомості про родинні відносини осіб (напр. особові справи, автобіографії, листівки, сімейні фото, рішення судів, погосподарські книги, виписки з будинкових книг та інші документи). Також доказами можуть бути пояснення свідків, які можуть підтвердити родинний зв'язок померлого із заявником.

Слід зазначити, щосправи про встановлення факту родиннихвідносиніз метою одержанняспадщинине можутьрозглядатисясудами,якщозаявниквідповідно до ст. 1224 Цивільного кодексу Україниусунутийвідспадщини.

При поданні до суду заяви про встановлення факту родинних відносин необхідно долучити підтверджуючий документ про сплату судового збору у розмірі 420,40 грн.(тобто 0,2 відсоткирозмірупрожитковогомінімуму у 2020 році для працездатнихосіб, кожного року сума рожиткового мінімуму змінюється відповідно розмір судового збору також буде змінений).

Приклад із практикиМонастириського бюро правової допомоги. До бюро звернувся чоловік якому нотаріус надав відмову щодо вчинення нотаріальних дій у зв’язку з відсутністю доказів родинних відносин з його батьком. В чому полягала проблема свідоцтві про смерть батька імя померлого зазначено «Омелян», а у свідоцтві про народження сина померлого в графі батько зазначено ім’я «Олег». Як ми розуміємо згідно поданих документів це два різних імені, які не можна вважати тотожними. Основними доказами у даній справі були копії по господарських книг та пояснення свідків, які підтвердили родинний зв'язок померлого із заявником. Судом на підставі доказів було винесено рішення про встановлення факту родинних відносин. Спадкоємець дане рішення, яке набрало законної сили подав до нотаріуса та отримав свідоцтво про право на спадщину.  

Тут важливо є те, що рішення про встановлення факту родинних відносин неможе бути підставою для внесеннявиправлень, змінчидоповнень в актовийзапис.

Факт родинних відносин підтверджується в даному випадку копією рішення суду про встановлення такого факту.

Хочу звернути Вашу увагу, щопохідним документом кожної людини є свідоцтво про народження від якого походять всі інші документи.

Якщо у Вас виникають подібні обставини, чи інші правові питання пам’ятайте, що правову консультацію можна отримати звернувшись за адресами:

 

смт. Гусятин, вул. Суходільська, 7, тел.: (03557) 2-18-90;

м. Борщів, вул. Шевченка, 20 а, тел.: (03541) 2-28-80;

м. Бучач, майдан Волі, 1, тел.: (03544) 2-11-26;

м. Заліщики, вул. С. Бандери, 38, тел.: (03554) 2-21-33;

м. Монастириська, вул. Шевченка, 12А, тел.: (03555) 2-12-72.

м. Чортків, вул. С. Бандери, 20, тел. (03552) 2-09-50

 

Єдиний телефон номер безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103

 

 

Як вирішити спір розлученого подружжя щодо виховання дитини?

Батьківські права захищені Сімейним кодексом України. Користуючись своїми правами, батьки, які через певні обставини проживають окремо, в першу чергу повинні пам’ятати про інтереси самої дитини. Адже через суперечки між батьками щодо виховання та розвитку свого чада, може бути нанесена непоправна шкода як фізичному так і  психічному здоров’ю дитини.

Орган опіки та піклування допоможе вирішити спір щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї. Для цього батько чи мати, що проживає окремо від дитини має написати письмову заяву до органу опіки та піклування.

Проте орган опіки та піклування не одразу прийме рішення в користь заявника. Враховуються умови проживання особи, ставлення до дитини та інші істотні обставини, які впливають на прийняття рішення щодо участі у вихованні та спілкуванні з дитиною.

Прийняте рішення органом опіки та піклування обов’язково має виконуватися. У іншому випадку, особа яка ухиляється від виконання такого рішення буде відшкодовувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Якщо рішення органу опіки та піклування злісно не виконується, той із батьків, чиї права порушено має право звернутися до суду.

Суд розгляне питання  щодо способів участі одного з батьків у вихованні дитини, місце та час їхнього спілкування.

В окремих випадках, якщо це відповідає інтересам дитини, суд визначить умови зустрічі з дитиною в присутності іншої особи.

Суд також враховує такі фактори як: вік дитини, її стан здоров’я, потреби, стан психічного здоров’я одного з батьків, наявність алкогольної чи наркотичної залежності.

У випадку, якщо рішення суду не виконується, той із батьків, що проживає окремо має право написати заяву до суду щодо передачі дитини для проживання з ним.

Важливо знати про право батьків визначати місце проживання дитини, якщо батько та мати проживають окремо:

  • до досягнення дитиною десятирічного віку, місце проживання дитини визначається за згодою батьків;

  • при досягненні дитиною десяти років – за спільною згодою батьків та дитини;

  • при досягненні дитиною чотирнадцяти років – визначається нею самостійно.

Нагадуємо, що за безоплатною правовою допомогою можна звернутися до Чортківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою: м. Чортків, вул. С. Бандери, 20; тел.: (03552) 2-09-50, або бюро правової допомоги за адресами:

 м. Борщів, вул. Шевченка, 20 а, тел.: (03541) 2-28-80;

 м. Бучач, майдан Волі, 1, тел.: (03544) 2-11-26;

 смт. Гусятин, вул. Суходільська, 7, тел.: (03557) 2-18-90;

м. Заліщики, вул. С. Бандери, 38, тел.: (03554) 2-21-33;

м. Монастириська, вул. Шевченка, 12А, тел.: (03555) 2-12-72.

Єдиний телефонний номер цілодобового доступу громадян до безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів по всій території України).

 

 

 

Права, гарантії та пільги, які надаються донорам крові та її компонентів!

14 червня світова спільнота відзначає  Всесвітній день донора крові. Встановлено, що одна донація крові здатна врятувати життя  мінімум  двом людям. І для самого донора це регулярний моніторинг за власним здоров’ям, тому що вони безкоштовно обстежуються на ВІЛ, гепатити В,С та сифіліс.

В Україні донорами крові можуть стати громадяни України віком від 18 років, які пройшли відповідне медичне обстеження та відсутні медичні протипоказання.

     Особа, яка виявила бажання здати кров та (або) її компоненти,
 зобов'язана не пізніше ніж за три дні до дня медичного обстеження,
 що проводиться перед  даванням  крові  та  (або)  її  компонентів,
 повідомити письмовою заявою  адміністрацію  за  місцем  роботи  чи
 навчання або командування військової частини,  де  вона  проходить
 службу, про свій намір пройти таке  обстеження  і  здати  кров  та
 (або) її компоненти.

Важливо, щоб донор під час медичного обстеження, що проводиться перед даванням крові  та  (або)  її компонентів,   повідомив відповідну посадову особу установи  чи  закладу  охорони  здоров'я відомі  йому  дані  про  перенесені та наявні в неї захворювання, інфекції,  які передаються через кров, також про вживання ним наркотичних речовин  та  властиві  їй  інші
 
форми  ризикованої  поведінки. У разі наявності зазначених фактів донорської функції може бути обмежено. Зазначена інформація засвідчується особистими підписами особи,  яка  виявила бажання здати кров або її компоненти,  та посадової особи установи чи закладу охорони здоров'я і становить лікарську таємницю.

Гарантовані державою права донорів:

  • проходження безоплатного медичного обстеження та отримання відповідних довідок;

  • отримання обов’язкового державного страхування на випадок інфікування або виникнення хвороб чи розладів пов’язаних з виконанням донорської функції;

  • відшкодування заподіяної здоров’ю шкоди у зв’язку з виконанням донорської функції, з урахуванням додаткових витрат на лікування, посилене харчування та інші заходи, спрямовані на соціально-трудову та професійну реабілітацію;

  • прирівнювання інвалідності, пов’язаної з виконанням донорської функції, до інвалідності внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання;

- не розголошення інформації про стан здоров’я, що становить лікарську таємницю.

Загальні пільги:

- Звільнення від роботи та навчання в день медичного обстеження та/або донації крові, зі збереженням середнього заробітку за рахунок роботодавця;

- надання додаткового вихідного дня після кожного разу донації крові, зі збереженням середнього заробітку за рахунок роботодавця. Це право можна використати у будь-який зручний для донорів час. Якщо донація крові відбулася під час щорічної відпустки, то ця відпустка продовжується на відповідну кількість додаткових днів відпочинку за кожен день здавання крові.;

- безкоштовний сніданок і обід за рахунок коштів закладу охорони здоров’я, що здійснює взяття  у  донора  крові  та (або) її  компонентів.  У  разі  неможливості  забезпечення  таким харчуванням відповідний заклад охорони здоров'я  має  відшкодувати донору готівкову вартість відповідних наборів харчування.

Заклади переливання крові зобов’язані:

  • надати донорам всю необхідну інформацію стосовно процедури донації, її впливу на здоров’я;

  • роз’яснити права та обов’язки донора;

-провести медичне обстеження та донацію;

- повідомити донора про результати медичного огляду;

- не розголошувати інформацію про стан здоров’я донора.

Додаткові пільги,  що надаються донорам у зв'язку з систематичним безоплатним здаванням крові  та її компонентів

- учням  професійних  навчально-виховних,    студентам    вищих
 навчальних закладів, які протягом року безоплатно  здали  кров  та
 (або) її компоненти у сумарній кількості, що дорівнює двом разовим
 максимально  допустимим  дозам,  надається  право  на    одержання
 
грошової  допомоги  у  розмірі  25  відсотків    встановленої    у
 навчальному закладі стипендії протягом шести місяців  після  здачі
 крові та (або) її  компонентів  у  зазначеній  кількості.  Виплата
 такої грошової допомоги здійснюється за  місцем  навчання  донора.
 Кошти  для  надання  цієї   грошової    допомоги    передбачаються
 відповідними місцевими програмами розвитку донорства крові  та  її
 компонентів.

- право  першочергового   придбання    путівок    для
 санаторно-курортного лікування за місцем роботи  або  навчання  та
 першочергового  лікування  в  закладах  охорони    здоров'я,    що
 перебувають у державній власності.

Почесні донори України

Донори, які  безоплатно  здали  кров  в  кількості 40 разових
 максимально допустимих доз або плазму крові в кількості 60 разових
 максимально допустимих доз, незалежно від часу їх здачі, набувають
 статусу 
Почесного  донора   України.

Пільги для почесних донорів України

-     безплатне   позачергове   зубопротезування    (за    винятком
 зубопротезування з використанням дорогоцінних металів) у  закладах
 охорони здоров'я, заснованих на загальнодержавній  та  комунальній
 власності;

-    пільгове  придбання  ліків  (із  знижкою  50  відсотків    їх
 вартості)  за  рецептами,  виданими  закладами  охорони  здоров'я,
 заснованими на загальнодержавній та комунальній власності;

-     безплатне  забезпечення донорською кров'ю та її  препаратами,
 необхідними для їх особистого лікування,  за  рецептами,  виданими
 закладами охорони здоров'я, заснованими  на  загальнодержавній  та
 комунальній власності;

-    першочергове придбання за місцем роботи або навчання  путівок
 для санаторно-курортного лікування  та  першочергове  лікування  у
 закладах охорони  здоров'я,  заснованих  на  загальнодержавній  та
 комунальній власності;

-    позачергове забезпечення у порядку,  встановленому  Кабінетом
 Міністрів  України,  протезами  та  іншими  протезно-ортопедичними
 виробами;

-    використання  чергової  щорічної  оплачуваної  відпустки    у
 зручний для них час;

-   отримання  надбавки  до  пенсії  у  розмірі  10 відсотків від
 затвердженого  прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на
 місяць; 

-     отримання  пільгових  позик  для  будівництва індивідуального
 житла  відповідно до законодавства.

Підставою  для надання зазначених пільг є відповідні довідки,
 видані  донору  за місцем медичного обстеження чи давання крові та
 (або)  її  компонентів.

Нагадуємо, що за безоплатною правовою допомогою можна звернутися до Чортківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою: м. Чортків, вул. С. Бандери, 20; тел.:(03552) 2-09-50, або бюро правової допомоги за адресами:

м. Борщів, вул. Шевченка, 20 а, тел.: (03541) 2-28-80;

м. Бучач, майдан Волі, 1, тел.: (03544) 2-11-26;

смт. Гусятин, вул. Суходільська, 7, тел.: (03557) 2-18-90;

м. Заліщики, вул. С. Бандери, 38, тел.: (03554) 2-21-33;

м.Монастириська, вул.Шевченка, 12А, тел.: (03555) 2-12-72.

Єдинийтелефонний номер цілодобового доступу громадян до безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103(безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів по всій території України).

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій

Зареєструватись можна буде лише після того, як громада підключить на сайт систему електронної ідентифікації. Наразі очікуємо підключення до ID.gov.ua. Вибачте за тимчасові незручності

Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь