Обережно, сибірська виразка.
4 жовтня 2021 року у Київському державному науково-дослідному інституті з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, було підтверджено сибірку у тварини, яка загинула у зоокутку гідропарку "Топільче" м. Тернопіль.
Рішенням державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Тернопільській обласній держадміністрації прийнято вважати епізоотичну ситуацію в області щодо сибірки на території міста Тернополя неблагополучною, а на території області – загрозливою.
В Борщівському районі останній випадок сибірки було зареєстровано ще у 1961 році в с. Вільховець. Спори дуже стійкі до умов зовнішнього середовища, у воді можуть виживати декілька років, у ґрунті зберігаються десятиліттями, залишаючись життєдіяльними і зберігаючи патогенність, можуть активізуватися у результаті повені, злив, зсувів, тому потрібно бути обережним і пам’ятати про небезпеку.
Основне джерело інфекції — хворі домашні травоїдні тварини: велика і дрібна рогата худоба. Тварини заражаються, з’ївши траву, інші корми або випивши інфікованої води. На сибірку найчастіше хворіють люди, які працюють із тваринами та тваринними продуктами — кістками, вовною, шкурою, м’ясом. Сибірка не передається від людини до людини.
Людина може інфікуватись від контакту зі шкірою та вовною зараженої тварини або споживаючи інфіковане м’ясо, так як шляхами передачі інфекції є:
-
Контактний — через пошкоджену шкіру або слизові оболонки під час догляду за хворими тваринами:
-
під час обробки туші, зняття шкури і поховання трупів загиблих тварин;
-
із зараженим спорами сибірки ґрунтом під час земляних робіт.
-
Аліментарний — через приготування і вживання їжі із м’яса, отриманого від хворих тварин.
-
Аерогенний (повітряно-пиловий) — шляхом інгаляції спор.
-
Трансмісивний — через укуси комах (ґедзів, мух, комарів).
Як уникнути інфікування сибіркою:
-
Купуйте м’ясо та м’ясопродукти лише в місцях, де якість продуктів контролюють.
-
Люди, які переробляють та реалізують м’ясо, м’ясопродукти чи будь-яку тваринницьку сировину, зобов’язані дотримуватися гігієнічних норм, щоб убезпечити себе та інших.
-
Виконання ветеринарно-санітарних правил під час догляду за тваринами.
Особлива увага сільських жителів повинна бути приділена місцям випасання домашніх тварин, де раніше були розміщені худобомогильники, неблагополучні пункти по сибірській виразці (місця захоронення тварин).
-
Забій домашньої худоби лише з дозволу ветпрацівників.
-
Упорядковане захоронення трупів тварин.
-
Ветеринарний контроль хутряної та шкіряної сировини.
-
Контроль захворюваності тварин.
-
Знищення заражених трупів тварин.
-
Щеплення тварин проти сибірки.
-
Отримання особами, які мали контакт із хворими тваринами або сировиною від хворих тварин, екстреної профілактики антибіотиками.
Підстави підозрювати сибірку:
-
Раптова загибель тварин у пасовищний період на раніше неблагополучній території або після ґрунтових робіт, сильних злив і паводків.
-
Гострота і тяжкість хвороби, її септичний характер (пропасниця), наявність карбункулів, а у свиней - ознаки ангіни.
-
Швидкість розкладання трупів, відсутність заклякання, кров'янисті витікання з природних отворів.
У разі появи ознак захворювання тварин на сибірку потрібно негайно звернутися до лікаря ветеринарної медицини чи до управління Держпродспоживслужби.