ВСЕ ПРО НОВЕ ШКІЛЬНЕ МЕНЮ!
З 1 січня в Україні почали діяти нові норми харчування в школах. Реформа шкільного харчування є ініціативою першої леді Олени Зеленської. Її мета, змінити не лише саму культуру харчування, а і їхні харчові звички. Школи отримали вибір: самим створювати меню до норм або складати його на основі розроблених рецептів. Результати реформи можна буде побачити приблизно через 2,5-3 роки. Що ж нового?
Усі знають, що овочів та фруктів треба їсти більше. Школярі споживали забагато картоплі, в оновленому меню переважно цей овоч використовуватимуть на приготування перших страв та на одну-дві окремі страви на тиждень і готуватимуть більш корисним способом, наприклад, запікатимуть.
Овочі та зелень мають бути щодня,квашена капуста та солоні огірки навіть узимку не замінять решту варіантів, адже їх дозволено пропонувати лише раз на тиждень. З одного виду овочів можна приготувати різноманітні страви, щоб учням не набридло: наприклад, морквяний крем-суп, морквяна котлета, морквяне пюре з імбиром. На сніданок двічі на тиждень заплановані соки, але обов’язково без додавання цукру та підсолоджувачів.
Раніше в раціоні школярів п’ята частина всіх страв з м’яса припадала на ковбасу та сосиски. Зі шкільного харчування їх взагалі вилучили через високий вміст солі. Перевагу надано птиці. Заради насичення дитячого організму білком даватимуть яйця. Повертаються рибні дні, рибу мають давати двічі на тиждень. Ідеться навіть про включення до меню корисної морської риби, але це не норма, а лише рекомендація.
І на сніданок, і на обід пропонують готувати злакові каші та макарони з вищим вмістом харчових волокон. Їх замінюватимуть лише два-три рази на тиждень страви з бобових та один-два рази — з картоплі. Також рекомендують віддавати перевагу кашам з вищим вмістом харчових волокон: скажімо, гречаній крупі замість рисової.
Всесвітньою організацією охорони здоров’я рекомендовано на добу для учня початкової школи один грам солі, старшим дітям дозволено 1,5 г. Дві сосиски на день на дві третини перекривають потребу дитини до 10 років у солі, а один плавлений сирок перевищує (1,2 г) її денну норму. Саме тому вони заборонені в шкільних їдальнях та буфетах. Нині учні споживають набагато більше солі, тож на правильну норму перехід відбудеться лише з 2023 року. Сіль учні вживатимуть лише йодовану.
Ще одна незвична для сучасних дітей заборона: напої більше не можна підсолоджувати. Двічі на тиждень діти питимуть чай без цукру, а ще двічі — какао з молоком. Знов-таки підказка є в новому меню: цикорієвий напій, липовий чай, чай з мелісою, масала, каркаде без цукру пити легше, бо вони мають власний яскравий смак.
Цукор обмежать в усіх стравах. У сніданку цукру та меду має міститися не більш ніж 7,5 г, а на обід — 10 г. У булках, здобі цього інгредієнта має бути не більш ніж 5 г на 100 г хлібобулочного виробу.
За чинними донедавна нормами на учня було передбачено лише пів склянки молока чи 100 г кисломолочних продуктів на тиждень. За новими правилами щодня дитина має отримувати молочні чи кисломолочні продукти: 125 г кисломолочного сиру або 70 г м’якого сиру, або 25 г сметани, або 15 г сиру твердого. І ще такі самі порції сиру чи сметани учні отримуватимуть тричі на тиждень на обід.
Із харчових продуктів для дітей виключено маргарин та дешеве масло — лише з масовою часткою жирів від 72%. Рафінована олія теж має певні стандарти якості: має містити понад 50% мононенасичених жирів та менш ніж 40% поліненасичених.
Уперше за весь час хронічні особливості учня у харчуванні школа зобов’язана буде враховувати. Звісно, якщо діагноз офіційно підтверджено. Найпростіша та найтиповіша ситуація — харчова алергія. З меню учня виключать продукти, які її спричиняють. Замість того, аби вмовляти дитину не з’їсти чогось небезпечного для неї в їдальні або особисто контролювати це, батькам потрібно буде лише передати довідку до школи. Тим, у кого алергія на молоко (лактозна недостатність, непереносимість лактози), мають давати рослинні напої, замінники. У разі діабету надаватимуть інформацію про вміст глюкози, перераховуватимуть у хлібні одиниці.
Окрім стандартного шкільного харчування з одним набором страв в їдальнях закладу освіти можуть пропонувати ще три форми:
-
комплексне меню: з вибором по дві-три страви на кожну позицію;
-
дабл-меню: коли перша страва фіксована, а решту можна обирати з 2–3 варіантів. І якщо в комплексному меню йде, скажімо, «котлета рибна з картопляним пюре», у дабл-меню до котлети можуть запропонувати два-три різні гарніри;
-
«шведський стіл»: тут є обов’язкова умова — страви учні беруть не самі, їх видає працівник їдальні.
Заборонено у школі заморожені напівфабрикати, гриби, консерви, ковбаса та сосиски, копчена та солона риба, продукти з вмістом трансжирів, газовані напої, кава, непастеризоване молоко, соки. Усе надто солодке (з вмістом цукру понад 10 г на 100 г продукту) та надто солоне (з вмістом солі понад 0,12 г на 100 г продукту), продукти, у які були додані ненатуральні ароматизатори, синтетичні барвники, підсилювачі смаку та аромату, консерванти.
Несолодкі напої та малосолоні страви можуть викликати спротив,та згодом стане очевидно, що це ефективна профілактика розвитку надлишкової ваги та ожиріння, цукрового діабету, захворювань серцево-судинної системи.
Харчування у початковій школі частково фінансує держава чи місцева влада, але у більшості випадків оплачують батьки. Багато вартих уваги страв неможливо приготувати через брак сучасного обладнання. Їжа у школі має бути не тільки корисною, але й смачною і різноманітною. Новацій має зазнати не тільки склад шкільного меню та рецептури приготування, але й форми організації харчування, рекомендації до обладнання харчоблоків та роботи з постачальниками, а також підходи у формуванні культури здорового харчування у школярів, як наскрізної компетенції Нової української школи.
