До уваги платників!
Консультації щодо використання РРО/ПРРО
Головне управління ДПС у Тернопільській області інформує, що отримати консультації щодо встановлення, реєстрації та використання РРО та ПРРО платники податків можуть у будь-якій податковій інспекції Тернопільської області.
З переліком відповідальних осіб Головного управління ДПС у Тернопільській області, які надають консультаційні послуги телефоном із вищезазначених питань, можна ознайомитись на субсайті ГУ ДПС у Тернопільській області за посиланням.
https://tax.gov.ua/data/files/326345.xlsx
Податківці розповіли про відновлення відповідальності при застосуванні касової техніки
Низка зустрічей податківців із представниками бізнесу Тернополя відбулася у зв’язку із вступом у дію Закону України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану».
Представники Головного управління ДПС у Тернопільській області спілкувалися з підприємцями у місцевих торгових об’єктах.
З огляду на важливість своєчасного інформування про положення Закону № 3219-IX такі зустрічі стануть систематичними, – зазначають у Головному управлінні ДПС у Тернопільській області та звертають увагу суб’єктів господарювання на відновленні відповідальності за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Зокрема, з 1 жовтня 2023 року у разі встановлення контролюючими органами факту не проведення розрахункових операцій через РРО/ПРРО з фіскальним режимом роботи, будуть застосовуватись фінансові санкції, передбачені п. 1 ст. 17 Закону.
Умовою дотримання законодавства у сфері застосування РРО/ПРРО є реєстрація РРО та/або ПРРО в контролюючому органі.
Фіскалізацію готівкових операцій обговорили на зустрічі в ГУ ДПС у Тернопільській області
З 1 серпня вступили у дію норми ЗУ 3219, одна з яких передбачає фінансову відповідальність за порушення бізнесом закону щодо використання касових апаратів. Варто нагадати, що обов’язок використовувати РРО чи ППРО передбачений для усіх суб’єктів господарювання ще з 1 січня 2022 року, окрім спрощенців 1 групи. Однак, у зв’язку з воєнним станом, уряд тимчасово скасував для більшості підприємців штрафні санкції за невидачу фіскального чеку. Наразі уряд повністю повернув відповідальність за торгівлю без використання РРО/ПРРО.
Саме про те, як бізнесу працювати в правовому полі і, відповідно, уникнути фінансових санкції за порушення норм закону про застосування РРО, говорили під час зустрічі заступниця начальника Головного управління ДПС в Тернопільській області Марія Мельник та директорка консалтингової компанії «Універсальний бізнес ресурс» Наталія Овсейко.
Як зазначила Марія Мельник, використання бізнесом касових апаратів – це звична практика європейських країн, яка насамперед є свідченням прозорої економіки, а отже чесного бізнесу. Саме тому проведення готівки через РРО чи ПРРО є вимогою часу.
Також посадовиця відмітила, що вся необхідна інформація, яка потрібна платнику для реєстрації РРО чи ПРРО є на офіційному сайті ДПС у Тернопільській області та офіційних сторінках в соцмережах, а також розміщена в усіх ЦОП. Окрім того, працівники податкової готові надавати індивідуальні консультації для усіх платників з питань застосування РРО та інших питань податкового законодавства.
Підприємцям Тернопільщини відшкодували майже 1,3 млрд грн податку на додану вартість
Упродовж січня-липня цього року 150 суб’єктів господарювання краю заявили про бюджетне відшкодування податку на додану вартість. Заявлена платниками до повернення сума склала 1 млрд 151 млн гривень. До порівняння, за аналогічний період минулого року заявлена до відшкодування сума становила 347 млн гривень.
Станом на початок серпня суб’єктам підприємницької діяльності – юридичним особам Тернопільщини з державного бюджету відшкодовано, з урахуванням перехідних залишків попередніх періодів, 1 млрд 297 млн грн податку на додану вартість.
За результатами проведених перевірок податковими органами області цьогоріч упереджено заявлене бюджетне відшкодування ПДВ на 53,2 млн гривень.
На початок серпня загальний залишок заявленого невідшкодованого на розрахунковий рахунок ПДВ становив 251 млн гривень, оскільки 235 млн грн перебувають у стадії перевірок та процедурі бюджетного відшкодування згідно з вимогами податкового законодавства, а 16 млн грн – у судовому та адміністративному розглядах.
Чи має право суб’єкт господарювання за наявності ліцензії на оптову торгівлю пальним за відсутності місць торгівлі передавати пальне на зберігання іншим особам?
Відповідно до частини першої ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481) оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.
Суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним – одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва (частина дев’ята ст. 15 Закону № 481).
Суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії (частина сімнадцята ст. 15 Закону № 481).
Згідно з частиною сороковою ст. 15 Закону № 481 для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:
документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об’єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;
акт вводу в експлуатацію об’єкта або акт готовності об’єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об’єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;
дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які здійснюють оптову торгівлю пальним, за відсутності місць оптової торгівлі пальним копії таких документів не подають (частина сорок четверта ст. 15 Закону № 481).
При цьому положення Закону № 481 не передбачають прямих заборон чи обмежень платнику податку укладати договори відповідального зберігання пального. Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV, господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до підпункту 14.1.32 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI відповідальне зберігання – господарська операція, що здійснюється платником податків і передбачає передачу згідно з договорами схову матеріальних цінностей на зберігання іншій фізичній чи юридичній особі без права використання у господарському обороті такої особи з подальшим поверненням таких матеріальних цінностей платнику податків без зміни якісних або кількісних характеристик.
Згідно з положеннями Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі – ЦКУ) сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог ЦКУ, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша ст. 627 ЦКУ), відповідно реалізація товарів може бути здійснена шляхом укладання відповідних договорів, на реалізацію товарів безпосередньо суб’єкт господарювання або із залученням третіх осіб, найбільш поширеними з яких при реалізації пального є договори купівлі-продажу, поставки, комісії, доручення, тоді як за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов’язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності (ст. 936 ЦКУ).
Отже, на підставі ліцензії на право оптової торгівлі пальним без місць оптової торгівлі пальним такий суб’єкт господарювання – ліцензіат може
передати пальне на зберігання будь-яким іншим суб’єктам господарювання (третім особам) за умови наявності у таких осіб ліцензії на зберігання пального або ліцензії на оптову торгівлю з місцем оптової торгівлі пальним, а, в свою чергу, такі суб’єкти господарювання – ліцензіати мають право зберігати пальне, яке їм не належить;
здійснювати діяльність, яка передбачає продаж такого пального з місця зберігання пального інших суб’єктів господарювання/місця оптової торгівлі пальним інших суб’єктів господарювання, на які видана та є діючою ліцензія на зберігання пального або ліцензія на оптову торгівлю з місцем оптової торгівлі пальним відповідно.
Щодо особливостей здійснення розрахунків при продажу товарів в мережі інтернет із використанням служб доставки
У зв’язку з надходженням на адресу ДПС численних запитань щодо особливостей здійснення розрахунків із споживачами при продажу товарів у мережі Інтернет, із використанням послуг експедиторів (логістичних компаній) та кур’єрів (перевізників), надаємо роз’яснення відповідно до тексту договорів на надання послуг з перевезення товарів, які знаходяться на офіційних сайтах зазначених служб доставки у відкритому доступі станом на 09.08.2023.
При відправці товарів будь-яким експедитором (логістичною компанією) в Україні, який не має статусу ні кур’єра, ні перевізника, не є учасником відносин купівлі-продажу, не передає право власності на товар та не бере участі в розрахунку за нього відповідно до договору про надання послуг, фіскальний касовий чек має бути сформований до відправки товару та вкладений продавцем у коробку з товаром при передачі його експедитору (логістичній компанії).
При формуванні чеку має бути зазначений вид оплати в кредит або відстрочення оплати (в залежності від організаційно-правової форми платника податків) та зазначена форма оплати – безготівкова, так як відповідно до договору, який на практиці паралельно укладається з банком або небанківським фінансовим посередником, вже належні продавцю кошти, у випадку згоди покупця отримати товар, такий посередник буде перераховувати на поточний рахунок такого продавця, відповідно до суми, зазначеної в фіскальному касовому чеку, як фізичній особі підприємцю – суб’єкту господарювання, а не здійснювати переказ фізичній особі, без державної реєстрації, як суб’єкта господарювання. Додатковий фіскальний касовий чек такому фінансовому посереднику видавати не потрібно.
Також чинним законодавством не передбачено можливості видавати в готівковій формі суб’єктам господарювання саме торгівельну виручку у відділеннях надавачів фінансових (платіжних) послуг без попереднього зарахування її на поточні та/або платіжні рахунки платників податків. Видача коштів готівкою можлива лише щодо переказів, не пов’язаних з веденням господарської діяльності, або у випадку, якщо такою фінансовою установою або банком було відкрито платіжний або поточний рахунок такому суб’єкту господарювання і він отримує готівку, яка була попередньо зарахована на такий рахунок.
Таким чином, сам факт можливості отримання торгівельної виручки в готівковій формі повинен бути узгоджений безпосередньо з надавачем фінансових послуг, за умови належного його інформування про отримання саме торгівельної виручки як суб’єкта господарювання, а не приватних переказів як фізична особа.
Додатково інформуємо, що консультації з приводу існування можливості, законності та правил отримання торгівельної виручки в готівковій формі у відділеннях конкретних небанківських фінансових установ необхідно уточнювати у Національного банку як регулятора ринку фінансових послуг в Україні, а не ДПС.
Наголошуємо, що експедитор не приймає від споживача післяплату за поштове відправлення у своєму відділенні, а так само як і продавець товарів отримує кошти за послуги за допомогою фінансового посередника, який по факту є третьою стороною відносин, не пов’язаних з купівлею-продажем товарів і надає аналогічні послуги як продавцю товарів, так і експедитору. Крім того, небанківський фінансовий посередник зобов’язаний видавати фіскальні касові чеки на переказ коштів, як окрему операцію, в межах своєї ліцензованої господарської діяльності та отримує за це комісійну винагороду.
Таким чином, формування фіскального касового чека пізніше ніж відправка товару за умови використання послуг експедитора та/або логістичної компанії буде порушенням вимог низки нормативно правових актів, зокрема, пункту 2 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Водночас, відповідно до умов договорів, які пропонують суб’єктам господарювання кур’єри (перевізники), застосування РРО/ПРРО продавцем товарів не є обов’язковим, оскільки кур’єр від свого імені приймає післяплату від одержувачів відправлень та видає розрахунковий документ про її приймання безпосередньо при передачі відправлення покупцю. У такому випадку продавець зобов’язаний вкласти у посилку лише видаткову накладну (інший документ), яка буде свідчити про походження товару.
Враховуючи викладене, повідомляємо, що доставлений через кур’єра товар не вважається проданим в кредит або з розстроченням платежу, а відповідно застосування підприємцем РРО/ПРРО не є обов’язковим, оскільки розрахунковий документ про приймання післяплати видає працівник кур’єрської служби безпосередньо при передачі відправлення покупцю, а Підприємець у свою чергу зобов’язаний вкласти у посилку видаткову накладну (інший документ), яка буде свідчити про походження товару.
Також у передбачених законодавством випадках, незалежно від використання послуг експедитора або кур’єра, продавець зобов’язаний вкласти у поштове відправлення належним чином оформлений гарантійний талон, технічний паспорт або інший документ, що його замінює, який має містити обов’язкові реквізити.
Звертаємо увагу суб’єктів господарювання, що у правовідносинах, які виникають при продажу товарів у мережі інтернет із використанням служб доставки, такий вид розрахунків як «післяплата», «попередня оплата», «кредит», «відстрочення платежу», «розстрочення платежу» та інші, не заборонені Цивільним кодексом України, самі по собі не є визначальними для виникнення обов’язку щодо застосування РРО.
Коло таких обов’язків визначають виключно умови договорів на перевезення (доставку) товарів, що укладені між продавцями товарів та перевізниками/кур’єрами/експедиторами/логістичними компаніями тощо та якими визначено участь сторін договору у правовідносинах купівлі-продажу товарів.
Нормативно – правова база:
Статті 235, 236, 664, 694, 698, 704 та 706 Цивільного кодексу України;
Пункт 2 статті 3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;
Стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»;
Стаття 8 Закону України «Про захист прав споживачів».
