Державна податкова служба України інформує:
На підтримку армії платники податків Тернопільщини спрямували понад 415 млн грн військового збору
Упродовж січня-жовтня цього року до бюджету надійшло 415,6 млн грн військового збору. Надходження перевищили показник десяти місяців минулого року на 43,5 млн гривень.
Лише у жовтні наші краяни сплатили 42,7 млн грн «патріотичного» збору.
Принагідно нагадуємо, що військовий збір запроваджено в Україні з серпня 2014 року як додаткове джерело фінансування і підтримки армії. Ставка цього платежу становить 1,5% доходів, що підлягають оподаткуванню. Платниками військового збору є фізичні особи – резиденти та нерезиденти, які отримують доходи в Україні. Відповідальними за нарахування збору до бюджету є роботодавці, що нараховують доходи у вигляді заробітної плати на користь платника податків.
Чи є особою відповідальною за нарахування та сплату ПДВ ФОП - неплатник ПДВ, при отриманні послуг з оренди нерухомості, що розташована на митній території України, від постійного представництва нерезидента – неплатника ПДВ?
Відповідно до п.п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) постійне представництво – це постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні.
Згідно з п. 180.2 ст. 180 ПКУ особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг, крім випадків, встановлених ст. 208 прим. 1 ПКУ.
Відповідно до п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.
Згідно з п.п. 186.2.2 п. 186.2 ст. 186 ПКУ для послуг, які пов’язані з нерухомим майном, зокрема, інших послуг за місцезнаходженням нерухомого майна, у тому числі що будується, місцем їх постачання є фактичне місцезнаходження нерухомого майна, у тому числі що будується.
Тобто, оскільки у разі постачання послуг постійними представництвами нерезидента, не зареєстрованими як платники податку, особою відповідальною за нарахування і сплату ПДВ до бюджету є отримувач таких послуг, то обов’язок щодо сплати ПДВ покладається на фізичну особу – підприємця, яка не зареєстрована платником ПДВ та є отримувачем послуг з оренди нерухомості, що розташована на митній території Украйни.
Чи є понадлімітним використання води на підставі дозволу на спеціальне водокористування із встановленими в ньому лімітами, строк дії якого закінчився у період дії карантину (до впровадження воєнного стану) або у період воєнного стану?
Згідно з п.п. 255.11.2 п. 255.11 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) рентна плата за спеціальне використання води (далі – Рентна плата) обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої) водних об’єктів, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування (далі – Дозвіл), лімітів використання води, ставок Рентної плати та коефіцієнтів.
Водокористувачі, які використовують воду із змішаного джерела, обчислюють Рентну плату, враховуючи обсяги води в тому співвідношенні, у якому формується таке змішане джерело, що зазначається, зокрема в Дозволах ставок Рентної плати та коефіцієнтів (п.п. 255.11.3 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Водокористувачі, які використовують воду з каналів, обчислюють Рентну плату виходячи з фактичних обсягів використаної води, встановлених лімітів використання води, ставок Рентної плати, встановлених для водного об’єкта, з якого забирається вода в канал, та коефіцієнтів (п.п. 255.11.4 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
За відсутності у водокористувача Дозволу із встановленими в ньому лімітами використання води Рентна плата справляється за весь обсяг використаної води, що підлягає оплаті як за понадлімітне використання (п.п. 255.11.15 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
За понадлімітне використання води Рентна плата обчислюється за кожним джерелом водопостачання окремо згідно з установленими ставками Рентної плати та коефіцієнтами (п.п. 255.11.14 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Відповідно до частини першої ст. 49 Водного кодексу України від 06 червня 1995 року № 213/95-ВР зі змінами та доповненнями (далі – ВКУ) спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі Дозволу.
Дозвіл видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства (частина друга ст. 49 ПКУ).
У Дозволі встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин (частина двадцять перша ст. 49 ВКУ).
Водночас п. 2 прим. 1 ст. 11 Закону України від 06 вересня 2005 року № 2806-IV «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» із змінами та доповненнями встановлено, що документи дозвільного характеру, що не обумовлені міжнародними зобов’язаннями або іншими обмеженнями, встановленими законом, строк дії яких закінчується у період дії карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), вважаються такими, дію яких продовжено на період карантину та обмежувальних заходів і протягом трьох місяців з дня його/їх закінчення.
Слід зазначити, що відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 року № 1236 встановлено, що з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі – COVID-19), з 19.12.2020 до 30.06.2023 року на території України установлено карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», від 20.05.2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та від 22.07.2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Також п.п. 5 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18 березня 2022 року № 314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану» зі змінами та доповненнями визначено, зокрема, що строки дії діючих строкових ліцензій та документів дозвільного характеру автоматично продовжуються на період воєнного стану та три місяці з дня його припинення чи скасування.
Тобто при закінченні строку дії Дозволу у період дії карантину (до впровадження воєнного стану), Дозволи вважаються чинними на цей період та впродовж трьох місяців з дня закінчення карантину. У разі закінчення строку дії Дозволу у період воєнного стану, Дозволи вважаються чинними на цей період та впродовж трьох місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану. Тому використання води на підставі таких Дозволів із встановленими в них лімітами, не вважається понадлімітним.
При перевищенні встановленого у Дозволі річного ліміту використання води Рентна плата обчислюється і сплачується відповідно до п.п. 255.11.13 п. 255.11 ст. 255 ПКУ у п’ятикратному розмірі виходячи з фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт використання води, ставок Рентної плати та коефіцієнтів.
Чи можна повернути кошти готівкою за не отриманий товар (не надану послугу), якщо оплата проводилася через РРО з використанням банківської платіжної картки (POST-терміналу)
Відповідно до п. 1 та п. 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосування електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані:
проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (не надану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця (ст. 2 Закону № 265).
Згідно з п. 1 розд. ІІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13), фіскальний касовий чек видачі коштів (далі – видатковий чек) – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) РРО або ПРРО під час проведення розрахунків у разі видачі коштів покупцеві під час повернення товару, рекомпенсації послуги, прийнятті цінностей під заставу та в інших випадках. Фіскальний касовий чек видачі коштів за формою № ФКЧ-2 наведений в додатку 2 до Положення № 13.
Відповідно до п. 56 частини першої ст. 1 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» із змінами та доповненнями платіжна картка – електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки.
Крім того, загальні вимоги до порядку емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням визначені постановою Правління Національного банку України вiд 29 липня 2022 року № 164 «Про затвердження Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів» (далі – Положення № 164).
Згідно з п.п. 24 п. 3 розд. І Положення № 164 платіжна операція – це дія, ініційована користувачем, із внесення, переказу або зняття коштів незалежно від правовідносин між платником і отримувачем, які є підставою для цього.
Отже, якщо оплата проводилася через РРО з використанням банківської платіжної картки (POST-терміналу), то повернення коштів за неотриманий товар (не надану послугу) здійснюється на розрахунковий рахунок покупця, відкритий у банку.
Окремо зазначаємо, що повернення коштів за неотриманий товар (не надану послугу) здійснюється у тій формі оплати у якій була здійснена розрахункова операція.
При цьому, суб’єкт господарювання зобов’язаний надати особі, яка повертає товар (відмовляється від послуги), розрахунковий документ встановленої форми та змісту (видатковий чек).
Якщо оплата за товар (послуги) здійснювалась у безготівковій формі через установу банку, то і повернення коштів за не отриманий товар (не надану послугу) здійснюється через установу банку. У такому випадку РРО не застосовується.
