Державна податкова служба України інформує:
Щодо подання е-декларації з-за кордону
Відділ з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС у Тернопільській області відповідно до інформації, розміщеної на офіційному вебсайті НАЗК, інформує про те, що обмеження на користування Реєстром декларацій за межами країни існують лише в рф, Китаї, Пакистані, Афганістані та Ірані. Також певні обмеження запроваджені деякими КНЕДП (наприклад Кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг «Державна податкова служба» (далі – КНЕДП ДПС) для використання електронного підпису на деяких ресурсах).
У такому випадку радимо декларантам звернутись до КНЕДП ДПС з проханням розблокувати вашу ІР-адресу задля можливості користуватися КЕП з-за кордону. Контакти КНЕДП: https://ca.tax.gov.ua/contacts
Крім того, існує можливість доступу до Реєстру за допомогою VPN з українськими ІР-адресами. Просимо користувачів заздалегідь потурбуватися про наявність чинного КЕП та звернутися до відповідних органів.
Звертаємо увагу на те, що реєстри НАЗК можуть некоректно працювати із системами, підтримка яких не забезпечується компаніями-розробниками. Це стосується, зокрема, систем Windows 8, Windows 7, Windows Vista, Windows ХР, Windows 98, Windows 95, а також мобільних пристроїв.
Тому НАЗК рекомендує використовувати операційні системи Windows 10 або 11, MacOS, CentOS, Ubuntu, а також браузер Google Chrome, оновлений до останньої версії. Не радимо подавати декларацію за допомогою своїх мобільних пристроїв чи планшетів.
До якого контролюючого органу юрособи подають заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (платника єдиного податку третьої групи) при зміні податкової адреси, пов’язаної зі зміною адміністративно-територіальної одиниці?
Відповідно до п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку, зокрема, третьої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.
Форма заяви про застосування спрощеної системи оподаткування затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308 (далі – Заява).
Підпунктом 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ визначено, що для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси Заяву.
Згідно з п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання Заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.
До поданої Заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою І «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. ХІV ПКУ.
Сплата єдиного податку платниками третьої групи (крім електронних резидентів (е-резидентів) здійснюється за місцем податкової адреси (п. 295.4 ст. 295 ПКУ).
Податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (п. 45.2 ст. 45 ПКУ).
Відповідно до п. 10.13 розд. Х Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588) платник податків, який згідно з п. 10.2 розд. Х Порядку № 1588 має сплачувати за попереднім місцезнаходженням податки і збори, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцеві податки і збори, після взяття на облік в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) обліковується до кінця бюджетного періоду (календарного року) в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) із відповідною ознакою.
Пунктом 10.2 розд. X Порядку № 1588 встановлено, що у разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання та його реєстрації як платника податків за новим місцезнаходженням сплата визначених податковим законодавством, законодавством загальнодержавних податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцевих податків і зборів здійснюється за місцем попередньої реєстрації платника податків до закінчення поточного бюджетного періоду.
Якщо внаслідок зміни місцезнаходження, зокрема, юридичної особи змінюється територія територіальної громади, такий платник податків обліковується:
із визначенням кодів територій територіальної громади згідно з КАТОТТГ за попереднім та новим місцезнаходженням платника податків;
до закінчення бюджетного періоду з ознакою щодо сплати за попереднім місцезнаходженням податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцевих податків і зборів.
Така ознака не встановлюється, зокрема, стосовно:
юридичних осіб, які включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій;
платників податків, включених до реєстру платників податків – нерезидентів;
відокремлених підрозділів юридичних осіб (резидентів та нерезидентів).
Таким чином, юридична особа, яка у поточному році змінила місце податкової адреси, пов’язаної зі зміною адміністративно-територіальної одиниці, та до закінчення року обліковується в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновним місцем обліку) з ознакою того, що вона є платником податків до закінчення року, подає Заяву (платника єдиного податку третьої групи) до контролюючого органу за новим місцезнаходженням (основним місцем обліку).
Єдиний рахунок для сплати поточних платежів, податкового боргу, недоїмки з єдиного внеску
Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує, що єдиний рахунок – це один рахунок для сплати податків, зборів, інших платежів, що контролюються ДПС, та єдиного внеску. Його використання передбачене ст. 351 Податкового кодексу України.
Перехід на єдиний рахунок спрощує процес сплати податків, зборів, інших платежів, що контролюються ДПС, та єдиного внеску.
Використання єдиного рахунку скорочує платникам фінансові витрати і час на формування розрахункових документів на перерахування коштів.
Через єдиний рахунок можна сплатити всі поточні платежі, податковий борг та недоїмку з єдиного внеску, грошові зобов’язання, які визначено на підставі податкових повідомлень-рішень.
Варто пам’ятати, що з 1 квітня 2023р. набрав чинності Наказ Міністерства фінансів України № 148 «Про затвердження Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення».
Цим наказом передбачено, що платники під час сплати податків і зборів, платежів, єдиного внеску з 01 липня 2023 року використовують виключно структурований формат реквізиту «Призначення платежу», який включає заповнення тільки двох обов’язкових полів, а саме «Код виду сплати» та «Додаткова інформація запису». Це не стосується платників єдиного рахунку.
Також одночасно для всіх платників запроваджено перехідний період, який надає можливість при сплаті податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску використовувати і старий формат реквізиту «Призначення платежу».
Малий бізнес сплатив до бюджетів тергромад Тернопільщини 833,3 млн грн єдиного податку
Незважаючи на численні випробування, які випали на долю малого бізнесу в Україні за останні кілька років, більшість його представників, усвідомлюючи відповідальність за фінансову безпеку країни, доброчесно сплачує податки.
Так, упродовж десяти місяців 2023 року суб’єкти господарювання, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, спрямували до місцевих скарбниць Тернопільщини 833,3 млн грн єдиного податку.
Значна частка сплаченого податку – внесок приватних підприємців. За січень-жовтень цього року вони сплатили 579 млн грн єдиного податку. Порівняно з аналогічним періодом минулого року надходження зросли на 62 млн гривень.
Юридичні особи-спрощенці перерахували за цей період понад 254,3 млн грн єдиного податку.
Єдиний податок – платіж, який спрямовується в повному обсязі до місцевих скарбниць. Відтак територіальні громади можуть його використовувати для розвитку своєї інфраструктури.
Головне управління ДПС у Тернопільській області щиро дякує суб’єктам господарювання, які продовжують здійснювати діяльність, створювати нові робочі місця, сплачувати податкові платежі та підтримувати місцеві громади.
Чи має право ФОП надіслати листа щодо перенесення термінів проведення планової або позапланової документальної перевірки в зв’язку з мобілізацією, хворобою тощо?
Відповідно до п. 44.5 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пп. 44.1 і 44.3 ст. 44 ПКУ, платник податків зобов’язаний у п’ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити (із наданням оформлених відповідно до законодавства документів, підтверджуючих настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів) контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому ПКУ для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації, надано авторизацію відповідно до Митного кодексу України або дозвіл на застосування спеціальних (у тому числі транзитних) спрощень.
Платник податків зобов’язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.
При наданні платником податків у порядку та строки, визначені абзацом першим п. 44.5 ст. 44 ПКУ, повідомлення та неможливості проведення перевірки платника податків у зв’язку з втратою, пошкодженням або достроковим знищенням платником податків документів строки проведення таких перевірок (крім перевірок, визначених ст. 200 ПКУ) переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків, але на строк не більше ніж 120 днів.
Пунктом 85.9 ст. 85 ПКУ встановлено, що у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов’язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.
Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу.
Якщо документи, зазначені в абзаці першому п. 85.9 ст. 85 ПКУ, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.
Згідно з п.п 1.2.6 п. 1.2 розд. І Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом Державної податкової служби України від 04.09.2020 № 470 зі змінами та доповненнями (далі – Методичні рекомендації № 470), за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) територіального органу ДПС, який здійснює (очолює) перевірку, терміни проведення документальної планової або позапланової перевірки платника податків можуть бути перенесені у випадках та на строк, які визначені п. 44.5 ст. 44 ПКУ (крім перевірок, визначених ст. 200 ПКУ) та п. 85.9 ст. 85 ПКУ. Про перенесення термінів проведення перевірки видається відповідний наказ із зазначенням строку та обставин, що спричинили таке перенесення, копія якого вручається платнику податків (посадовим особам платника податків або його законним (уповноваженим) представникам) під підпис або надсилається у порядку, передбаченому ст. 42 ПКУ.
Такий наказ видається на підставі складеного посадовими особами територіального органу ДПС акта про неможливість проведення перевірки довільної форми, у якому зафіксовано документально підтверджені факти, що призвели до неможливості проведення перевірки у терміни, вказані у направленні та наказі.
Абзацом другим п.п 1.2.7 п. 1.2 розд. І Методичних рекомендацій № 470 встановлено, що у разі якщо після видання територіальним органом ДПС наказу про проведення перевірки платника податків виникли або виявлені обставини, які остаточно унеможливлюють її проведення (наприклад, у зв’язку із припиненням діяльності платника податків, спливом визначених законодавством термінів давності для проведення перевірки тощо) на підставі цього наказу, керівником структурного підрозділу, що повинен здійснювати (очолювати) таку перевірку, готується доповідна (службова) записка на ім’я керівника (заступника керівника, уповноваженої особи) органу ДПС, який видавав цей наказ, з наведенням обставин, що унеможливлюють його реалізацію та проведення перевірки. У цьому випадку на підставі зазначеної доповідної записки видається відповідний наказ про скасування наказу на проведення перевірки як такого, що нереалізований.
Коли при організації документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки встановлено неможливість її проведення (у тому числі у зв’язку з відсутністю платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за податковою адресою та/або адресою об’єктів оподаткування) посадовими (службовими) особами територіального органу ДПС/апарату ДПС, невідкладно складається у двох примірниках у довільній формі та підписується акт про неможливість проведення перевірки, що засвідчує цей факт (абзац перший п.п 1.4.5 п. 1.4 розд. І Методичних рекомендацій № 470).
При отриманні органом ДПС від відповідного органу інформації щодо встановлення місцезнаходження платника податків, структурним підрозділом, який здійснює (очолює) перевірку (ініціатором запиту), вживаються заходи з організації та проведення перевірки платника податків, у разі отримання відповіді про невстановлення місця знаходження платника податків за його місцезнаходженням – вживаються заходи щодо встановлення місця знаходження платника податків до настання обставин, які унеможливлюють проведення відповідної перевірки (наприклад, у зв’язку з припиненням діяльності платника податків, спливом визначених законодавством термінів давності для проведення перевірки тощо) (абзац дванадцятий п.п 1.4.5 п. 1.4 розд. І Методичних рекомендацій № 470).
Отже, терміни проведення документальної планової або позапланової перевірки переносяться у зв’язку з втратою, пошкодженням, достроковим знищенням документів або вилученням документів правоохоронними та іншими органами, відсутністю платника податків за своїм місцезнаходженням. Інших випадків перенесення термінів проведення документальних планових або позапланових перевірок не передбачено.
Водночас за умови наявності поважних причин, як мобілізація до лав Збройних сил України, хвороба, тощо, фізична особа – підприємець має право надіслати листа до органу ДПС з проханням перенесення строку документальної перевірки, виклавши причини неможливості її проведення.
