Державна податкова служба України інформує:
З 1 грудня – повний перехід на новий формат платіжних інструкцій при сплаті податків
Головне управління ДПС у Тернопільській області інформує, що з 01.12.2023 року реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнюватиметься виключно в структурованій формі відповідно до наказу від Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148.
Дата впровадження виключно структурованої форми призначення платіжної інструкції під час сплати податків і зборів є кінцевою та такою, що змінюватись не буде.
Формування структурованого призначення платежу при сплаті податків і зборів має застосовуватися для платіжних інструкцій на користь Казначейства України (код ID 899 998) із дотриманням наступної структури: код виду сплати (3 знаки), один пробіл, додаткова інформація запису.
У зв’язку з тим, що згідно з Інструкцією №163 обов’язкові реквізити платіжної інструкції вже містять реквізити «Код платежу» та «Код фактичного платника», то Порядком №148 заповнення у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції зазначених реквізитів не передбачено.
Платники Тернопільщини забезпечили сплату до бюджетів 206 млн грн акцизного податку
За 10 місяців цього року суб’єкти господарювання області спрямували до державного бюджету 127 млн грн акцизного податку з вироблених в Україні товарів. Це на 37,7 млн грн більше від очікуваних надходжень. Варто зазначити, що на території Тернопільської області здійснюють діяльність 18 підприємств – виробників підакцизної продукції, які є платниками акцизного податку до державного бюджету.
Структуру акцизного податку до державного бюджету складають надходження від виробництва горілчаної продукції – 109,2 млн грн (86%), виробництва пива – 17,5 млн грн (13,8%), виробництва спирту – 228 тис. грн (0,17%) та від виробництва електроенергії – 80 тис. грн (0,06%).
До місцевих бюджетів області надійшло 79 млн грн акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів. Зокрема, 50,8 млн грн надійшло від продажу алкогольних напоїв, 26,4 млн грн – від продажу пива та 1,8 млн грн – від реалізації тютюнових виробів.
Нагадаємо, що відповідно до норм Бюджетного кодексу акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, зараховується до міських, селищних, сільських бюджетів та бюджетів об’єднаних територіальних громад.
Ставка цього податку визначена в розмірі 5 відсотків із кожної одиниці проданої алкогольної продукції чи тютюнового виробу.
Повернення до сплати ПДВ після використання спрощеної системи за ставкою 2%
Нещодавно в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області заступник начальника управління – начальник відділу адміністрування ПДВ управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Тернопільській області Сергій Господарик під час сеансу «гаряча лінія» поспілкувався із додзвонювачами щодо повернення до сплати ПДВ на довоєнну систему оподаткування.
Під час сеансу телефонного зв’язку посадовець ще раз нагадав, що з 1 серпня 2023 року набрав чинності Закон України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219).
Закон № 3219 автоматично відновлює права та обов'язки платника ПДВ при переході платника із спрощеної системи з особливостями оподаткування на загальну систему оподаткування. Зокрема, для тих суб’єктів господарювання у кого реєстрацію платником ПДВ було призупинено визначаються правила оподаткування під час та після такого переходу й відновлення реєстрації платником ПДВ.
Додзвонювачі «гарячої лінії» запитували щодо визначення податкових зобов’язань з ПДВ, передбачених пунктом 198.5 статті 198 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), за товарами, необоротними активами, які були придбані/виготовлені/ввезені на митну територію України з ПДВ до початку використання спрощеної системи з особливостями оподаткування та використані (поставлені, реалізовані) в період застосування спрощеної системи з особливостями оподаткування, звертаємо увагу на наступне
За товарами, необоротними активами, які були придбані/виготовлені/ввезені на митну територію України з ПДВ до початку використання спрощеної системи з особливостями оподаткування та використані (поставлені, реалізовані) в період застосування спрощеної системи з особливостями оподаткування, податкові зобов’язання нараховуються протягом серпня-жовтня 2023 року, але не пізніше 31 жовтня 2023 року.
Відповідна зведена податкова накладна відповідно до пункту 198.5 статті 198 Кодексу має бути складена будь-якою датою, що припадає на звітні (податкові) періоди серпень, вересень, жовтень 2023 року, але не пізніше 31.10.2023.
Посадовець звернув увагу, що такі податкові зобов’язання мають бути відображені у податковій звітності за серпень/вересень/жовтень 2023 року (залежно від того, у якому з цих періодів платником нараховано податкові зобов’язання та складено відповідну податкову накладну). Жовтень 2023 року є останнім звітним (податковим) періодом, у податковій звітності, за який такі податкові зобов’язання можуть бути задекларовані.
Запитували й про врахування суми ПДВ, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України за період, протягом якого платник податку застосовував спрощену систему з особливостями оподаткування, при обрахунку показників в системі електронного адміністрування ПДВ. Сергій Господарик підтвердив зарахування, але зазначив, що обов’язковою умовою для такого врахування є зазначення у графі В митної декларації у рядку, в якому відображено відомості про сплату ПДВ, у квадратних дужках податкового номеру особи (імпортера), яка претендує на податковий кредит з ПДВ у розмірі відповідної сплаченої суми.
Як обчислюється вартість одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини – підземної води за фактичними цінами реалізації?
Абзацом першим п.п. 252.8 ст. 258 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що у разі обчислення вартості товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за фактичними цінами реалізації вартість одиниці відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) встановлюється платником рентної плати за величиною суми доходу, отриманого (нарахованого) від виконаних у податковому (звітному) періоді господарських зобов’язань з реалізації відповідного обсягу (кількості) такого виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини).
При здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених ст. 39 ПКУ, фактична ціна реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) не може бути менше ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки» (абзац восьмий п. 252.8 ст. 258 ПКУ).
Сума доходу, отриманого (нарахованого) від реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за податковий (звітний) період, зменшується на суму витрат платника, пов’язаних з операціями передпродажної підготовки, у тому числі пакуванням, фасуванням (бутелюванням), а також з доставкою (перевезенням, транспортуванням) обсягу (кількості) відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) споживачу в розмірах, установлених у договорі купівлі-продажу згідно з умовами постачання (абзац десятий п. 252.8 ст. 258 ПКУ).
До витрат платника рентної плати, пов’язаних з операціями передпродажної підготовки, у тому числі пакуванням, фасуванням (бутелюванням), а також з доставкою (перевезенням, транспортуванням) товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) споживачу, належать витрати передбачені п. 252.9 ст. 252 ПКУ.
Суми попередньої оплати вартості обсягу (кількості) відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що надійшли до моменту фактичного виконання господарських зобов’язань (фактичної поставки) або до моменту настання строку виконання господарських зобов’язань (поставки) за відповідним договором, включаються до суми доходу для обчислення вартості одиниці відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у податковому (звітному) періоді, якщо такі господарські зобов’язання (поставки) виконані або мали бути виконаними за зазначеним договором (абзац одинадцятий п. 252.8 ст. 258 ПКУ).
Сума доходу, отримана від реалізації обсягу (кількості) відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) в іноземній валюті, обраховується в національній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на дату реалізації таких корисних копалин (абзац дванадцятий п. 252.8 ст. 258 ПКУ).
Вартість одиниці кожного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) обчислюється як співвідношення суми доходу, отриманого платником рентної плати від реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), визначеної відповідно до п. 252.8 ст. 252 ПКУ, та обсягу (кількості) відповідного виду реалізованої товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що визначається за даними бухгалтерського обліку запасів готової продукції такого платника (п. 252.10 ст. 252 ПКУ).
Отже, вартість одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини – підземної води за фактичними цінами реалізації обчислюється у відповідності до пп. 252.8-252.10 ст. 252 ПКУ як співвідношення суми доходу, отриманого платником від реалізації підземної води та обсягу (кількості) відповідного виду реалізованої видобутої корисної копалини – підземної води, що визначається за даними бухгалтерського обліку запасів готової продукції платника.
Який порядок створення РРО фіскального звітного чеку (щоденного Z-звіту), якщо тривалість зміни (робочого дня) СГ становить 24 години?
Відповідно до п. 9 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції, зобов’язані щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі реєстраторами розрахункових операцій (далі – РРО) (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) або програмними РРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.
Ця норма враховує особливості роботи РРО, які повинні забезпечувати створення у паперовій та/або електронній формі фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) за кожний робочий день.
Пунктом 2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199 із змінами та доповненнями (далі – Вимоги № 199), наведено визначення «зміна» – це період роботи РРО від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту.
У примітках, наведених у додатку «Формат і розрядність даних, що зберігаються у фіскальній пам’яті» до Вимог № 199, доводиться важливе уточнення: максимальна тривалість зміни РРО не повинна перевищувати 24 години.
Оскільки в добі всього 24 години (тобто, день триває з 0 годин ранку та закінчується 24 годиною вночі), при щоденній роботі з РРО Z-звіт необхідно виконувати щодня.
Відповідно до п. 7 Вимог № 199 усі режими роботи РРО, крім тих, що забезпечують усунення причин блокування, повинні блокуватися, зокрема, у разі перевищення максимальної тривалості зміни.
Враховуючи викладене, якщо суб’єкт господарювання працює цілодобово, то фіскальний звітний чек (щоденний Z-звіт) повинен створюватись РРО щодня після закінчення робочої зміни, але не пізніше 24 години цього дня.
