Більче-Золотецька громада
Тернопільська область, Чортківський район

Державна податкова служба України інформує:

Дата: 22.11.2023 10:47
Кількість переглядів: 99

Фото без опису 

З початку року місцеві бюджети Тернопільщини отримали 270 млн грн податку на нерухомість

 

За десять місяців цього року власники нерухомості сплатили до місцевих бюджетів Тернопілля 270 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Це на 134,9 млн грн або ж удвічі більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Основна сума сплаченого платежу припадає на власників нерухомостіюридичних осіб. Вони спрямували на розвиток територіальних громад краю майже 136,5 млн грн податку на нерухоме майно, що на 28 млн грн більше, ніж у січні-жовтні 2022 року.

Жителі області – фізичні особи перерахували за нерухомість протягом десяти місяців року понад 133,5 млн грн цього платежу. Торік сума була на 106,8 млн грн меншою, тобто надходження податку на нерухомість від фізосіб зросли у пять разів

Нагадаємо, надходження від податку на нерухоме майно у повній сумі спрямовуються до місцевих бюджетів, тож є одним з важливих бюджетоформуючих платежів громад. Ставку податку на нерухомість встановлюється органами місцевого самоврядування залежно від типу обєктів та їх місцезнаходження у відсотках до мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року, та не може перевищувати 1,5 відсотка за квадратний метр.

Термін та порядок отримання квитанцій при надсиланні електронних документів

Абзацами першим та третім п. 42.6 ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155) без укладення відповідного договору.

Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог законів України № 851 та № 2155.

Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац десятий п. 42.6 ст. 42 ПКУ).

Пунктом 2 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 557) визначено, що автор (платник) створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронній та паперовій формі, із зазначенням усіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису та печатки (за наявності), керуючись Порядком № 557.

Після накладання кваліфікованого електронного підпису автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) з використанням засобів електронного зв’язку до адресата протягом операційного дня (п. 3 розд. ІІ Порядку № 557).

Якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка (п. 5 розд. ІІ Порядку № 557).

Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня (п. 6 розд. ІІ Порядку № 557).

Згідно з п. 7 розд. ІІ Порядку № 557 автоматизована перевірка електронного документа включає:

перевірку правового статусу кваліфікованого електронного підпису та печатки (за наявності) відповідно до частини другої ст. 18 Закону № 2155;

перевірку обов’язковості та послідовності накладання на електронний документ кваліфікованого електронного підпису та печатки (за наявності) підписувачів у встановленому порядку;

перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту);

перевірку обов’язкових реквізитів;

перевірку права підпису електронного документа підписувачем.

Пунктом 8 розд. ІІ Порядку № 557 передбачено, що перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня.

У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у п. 7 розд. ІІ Порядку № 557, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається кваліфікована електронна печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.

Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.

Відповідно до п. 9 розд. ІІ Порядку № 557 не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та Порядком № 557, формується друга квитанція.

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції).

На другу квитанцію накладається кваліфікована електронна печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник другої квитанції зберігається в контролюючому органі (п. 10 розд. ІІ Порядку № 557).

У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції (п. 11 розд. ІІ Порядку № 557).

Якщо автором надіслано до контролюючих органів кілька примірників одного електронного документа (у разі виправлення, неотримання першої квитанції тощо), оригіналом вважається електронний документ, надісланий до контролюючих органів останнім до закінчення граничного строку, встановленого законодавством для подання такого документа, за умови, що його було сформовано правильно та прийнято (зареєстровано), про що автору надійшла друга квитанція про прийняття (п. 12 розд. ІІ Порядку № 557).

 

Термін повернення коштів, виданих на відрядження або під звіт, за умови, що відрядження не відбулось

 

Згідно з п.п. 170.9.4. п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), звіт про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт, складається та подається у строки, визначені п.п. 170.9.3 п. 170.9 ст. 170 ПКУ, платником податку (у паперовій або електронній формі (з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями) за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, у разі:

а) наявності оподатковуваного доходу, визначеного відповідно до п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ, з метою розрахунку суми податку;

б) використання платником податку готівки понад суму добових витрат (включаючи отриману із застосуванням платіжних інструментів).

Відповідно до п.п. 170.9.3 п. 170.9 ст. 170 ПКУ документальне підтвердження суми фактичних витрат на відрядження або виконання окремих цивільно-правових дій шляхом надання підтвердних документів, що засвідчують суму таких витрат, у разі здійснення безготівкових розрахунків з використанням платіжних інструментів, включаючи корпоративні (бізнесові) платіжні інструменти або особисті платіжні інструменти, чи їх реквізити, та повернення особі, яка видала кошти/електронні гроші під звіт, суми надміру витрачених коштів/електронних грошей, розмір яких розрахований згідно з п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ, здійснюється платником податку до закінчення місяця, наступного за місяцем, у якому платник податку:

а) завершує таке відрядження;

б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, яка видала кошти/електронні гроші під звіт.

Крім того, основним документом, який регулює відрядження працівників органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів, є Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59 із змінами та доповненнями (далі – Інструкція № 59). При цьому інші підприємства та організації можуть використовувати Інструкцію № 59 як допоміжний (довідковий) документ.

Так, відряджений працівник перед від’їздом у відрядження забезпечується авансом у межах суми, визначеної на оплату проїзду, найм житлового приміщення і добові витрати (абзац перший п. 11 розд. II Інструкції № 59).

Якщо працівник отримав аванс на відрядження і не виїхав, то він повинен протягом трьох банківських днів з дня прийняття рішення про відміну поїздки повернути зазначені кошти у встановленому законодавством порядку на відповідний рахунок підприємства (або до каси підприємства у разі отримання авансу готівкою) (абзац п’ятий п. 11 розд. II Інструкції № 59 ).

При цьому нормами законодавства не передбачено додаткових строків для повернення коштів, отриманих як аванс на відрядження, у випадках, якщо відрядження не відбулось з поважних причин (в тому числі у разі хвороби працівника).

Таким чином, якщо працівник отримав аванс на відрядження і не виїхав, то він повинен протягом трьох банківських днів з дня прийняття рішення про відміну поїздки повернути зазначені кошти у встановленому законодавством порядку на відповідний рахунок підприємства (або до каси підприємства у разі отримання авансу готівкою).

 

Щодо необхідності декларування та сплати податку з доходів нерезидентів, що прирівнюються до дивідендів

 

Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує про дотримання платниками податків вимог податкового та іншого законодавства з огляду на зміни, внесені Законом України від 16 січня 2020 року №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі Закон №466) до Податкового кодексу України (далі  ПКУ), інформує наступне.

Зміни, зокрема, внесені до підпункту 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 ПКУ, які набули чинності з 01.01.2021 та розширили визначення «дивіденди», якими в тому числі, передбачено, що для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюються доходи, які виплачуються на користь нерезидента в рамках контрольованих операцій, у разі порушення принципу «витягнутої руки». Тобто виявлені відхилення прирівнюються до дивідендів, а саме:

суми доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), що виплачуються на користь нерезидента, зазначеного в підпунктах «а», «в», «г» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;

вартість товарів (робіт, послуг), крім цінних паперів та деривативів, що придбаваються у нерезидента, зазначеного в підпунктах «а», «в», «г» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;

сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються нерезиденту, зазначеному в підпунктах «а», «в», «г» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПКУ, у контрольованих операціях порівняно із сумою, яка відповідає принципу «витягнутої руки».

Водночас в даному випадку під нерезидентами розуміються:

  • пов'язані особи нерезиденти;

  • нерезиденти, зареєстровані в державах (на територіях), включених до Переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПКУ, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2017 № 1045;

  • нерезиденти, організаційно-правова форма яких включена до Переліку організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи, затвердженого постановою КМУ від 04.07.2017 № 480.

Необхідно зауважити, що дохід, який в даному випадку, прирівнюється до дивідендів виникає виключно при одночасній наявності двох умов, а саме:

  • здійснення контрольованих операцій з нерезидентами;

  • проведення в цій операції коригування, в зв'язку з недотриманням принципу «витягнутої руки», як самостійного, так і коригування проведеного контролюючим органом.

З 01.01.2021 зазначені доходи оподатковуються за ставкою 15% або за формулою, передбаченою абзацом 3 підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 ПКУ, якщо інше не передбачене міжнародними угодами, покроковий алгоритм застосування яких описано в узагальнюючій податковій консультації щодо питань оподаткування доходів нерезидентів, що прирівнюються до дивідендів від 20.08.2021 року № 480.

1 жовтня 2023 року закінчився період сплати податку з доходів нерезидентів, що прирівнюються до дивідендів, в тому числі по коригуваннях, згідно з додатком ТЦ за 2022 звітний рік.

Звертаємо увагу на необхідність декларування таких виплат шляхом подання додатку ПН до декларації з податку на прибуток підприємств за три квартали 2023 року та/або за 2023 рік.

Незалежно від факту звільнення від оподаткування, відповідно до міжнародних договорів, об'єкт оподаткування відображається в додатку ПН до декларації з податку на прибуток.

Необхідно зазначити, що у разі сплати податку на доходи нерезидентів до 30.09.2023 останнього дня граничного терміну для сплати податку з доходів нерезидентів, що прирівнюються до дивідендів, штрафні санкції та пеня нараховуватись не будуть.

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь