Державна податкова служба України інформує:
Внесок до статутного фонду від засновника ОЗ: право у платника ПДВ на податковий кредит
Відповідно до п.п. «а» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.
Згідно з п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Отже, операції з внесення основних фондів до статутного фонду та повернення основних фондів, попередньо внесених до статутного фонду юридичної особи іншими юридичними або фізичними особами, у разі їх виходу з числа засновників або учасників такої юридичної особи, підпадає під визначення об’єкта оподаткування податком на додану вартість та має оподатковуватись на загальних підставах за основною ставкою.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв’язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).
Пунктом 198.3 ст. 198 ПКУ визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи).
При цьому відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПКУ відсутність факту реєстрації платником податку – продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.
Враховуючи викладене, податковий кредит виникає як у платника податку на додану вартість при отриманні основних засобів у якості внеску до статутного фонду, так і у засновника, якщо йому будуть повернені основні засоби у разі виходу зі складу засновників.
Під час телефонного спілкування у ДПС області розповіли про застосування РРО/ПРР, продовження мораторію на проведення документальних перевірок
Днями у Головному управлінні ДПС у Тернопільській області відбулася чергова «гаряча лінія» щодо питань застосування Закону України від 30 червня 2023 року №3219 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» та інших податкових новацій. На запитання платників податків відповідав начальник управління податкового аудиту Віктор Притула.
Під час спілкування з платниками посадовець розповів, що відповідно до норм Закону №3219 повертаються правила діяльності бізнесу у довоєнний період, зокрема, відновлено відповідальність за порушення у сфері застосування РРО/ПРРО. Відтак за не проведення розрахункових операцій через РРО/ПРРО, невидачу відповідного розрахункового документа, проведення операцій із використанням ПРРО/РРО на неповну суму вартості проданих товарів порушників чекає фінансова відповідальність.
Найбільше платники цікавилися розмірами штрафів за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та датою початку їх застосування. Відповідаючи на запитання, начальник управління зазначив, що норма щодо відновлення відповідальності набула чинності з 1 жовтня поточного року. Разом з тим Закон № 3219 знизив розмір штрафних санкцій за незастосування РРО для фізичних осіб-підприємців, які є платниками єдиного податку (окрім тих, які торгують підакцизною продукцією, валютними цінностями, ювелірними виробами, медичними та лікарськими засобами чи виробами, складною побутовою технікою та не провадять діяльність у сфері азартних ігор) – зі 100% за перше порушення вартості реалізованого товару та 150% вартості реалізованого товару – за наступне до 25% та 50% відповідно у період з 01.08.2023 року до закінчення воєнного стану, але не пізніше ніж до 01.08.2025 року.
Запитували й про продовження мораторію на проведення документальних перевірок платників податків. Багатьох додзвонювачів цікавили питання проведення перевірок при ліквідації юросіб та формування плану-графіка для платників податків, які здійснюють діяльність у сфері реалізації підакцизної продукції, виплат благодійної допомоги ВПО тощо.
Віктор Притула відповів на усі запитання платників під час спілкування та детально роз’яснив усі проблемні питання, що було озвучено під час телефонного спілкування.
Заповнення полів заяви за ф. № 1-ОПП юрособою, відомості щодо яких не містяться в ЄДР, у разі зміни місцезнаходження, призначення керівника, головного бухгалтера тощо
Відповідно до п. 66.1 ст. 66 Податкового кодексу України підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема, інформація органів державної реєстрації та документально підтверджена інформація, що надається платниками податків.
Порядок внесення змін до облікових даних платників податків встановлено розд. ІХ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1588).
Внесення змін до облікових даних юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів, відомості щодо яких містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) здійснюється на підставі відомостей з ЄДР, отриманих в порядку інформаційної взаємодії між ЄДР та інформаційними системами ДПС.
Такі платники подають заяву за ф. № 1-ОПП до контролюючого органу за основним місцем обліку тільки в разі призначення або зміни головного бухгалтера (з позначкою «Зміна відповідальних осіб: особи, відповідальної за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку»).
Юридичні особи або їх відокремлені підрозділи, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до ЄДР, подають заяву за ф. № 1-ОПП:
з позначками «Зміна відповідальних осіб: керівника; особи, відповідальної за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» та «Інші зміни» – до контролюючого органу за основним місцем обліку;
з позначкою «Зміна місцезнаходження, пов’язана із зміною: контролюючого органу; території територіальної громади; ДПІ обслуговування», «Зміна в даних Реєстру великих платників податків: включення до реєстру; невключення до реєстру» – до контролюючого органу за новим місцезнаходженням.
У заяві за ф. № 1-ОПП з позначкою «Зміна відповідальних осіб: особи, відповідальної за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» заповнюються поля 1, 2, 4 та 10 та інформація про засновників не подається.
У заявах за ф. № 1-ОПП з позначками «Інші зміни» та «Зміна місцезнаходження, пов’язана із зміною: контролюючого органу; території територіальної громади; ДПІ обслуговування», «Зміна в даних Реєстру великих платників податків: включення до реєстру; невключення до реєстру» заповненню підлягають всі розділи.
Поля заяви за ф. № 1-ОПП заповнюються юридичною особою та відокремленим підрозділом юридичної особи наступним чином:
«1 – Податковий номер» вказується реєстраційний (обліковий) номер платника податків, що надається контролюючим органом при взяття на облік.
Платники податків, яким реєстраційний (обліковий) номер платника податків надається контролюючим органом, вперше при поданні заяви за ф. № 1-ОПП для взяття на облік в контролюючих органах рядок «1 – Податковий номер» не заповнюють;
«1а – Податковий номер головного підприємства (для відокремленого підрозділу)» відокремлений підрозділ вказує податковий номер головного підприємства;
«2 – Повне найменування українською мовою» зазначається інформація про організаційно-правову форму та назву платника податків відповідно до вимог Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV;
«3 – Скорочене найменування українською мовою» – абревіатура організаційно-правової форми та назва платника податків або інше власне скорочення найменування платника податків (за наявності);
«4 – Найменування контролюючого органу, до якого подається заява» – назва контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків, до якого подається заява за ф. № 1-ОПП.
«Найменування контролюючого органу, з якого вибув платник» заповнюється у разі зміни місцезнаходження (місця проживання) платника податків, внаслідок якої змінюється адміністративно-територіальна одиниця та контролюючий орган, в якому на обліку перебуває платник податків, а також у разі зміни податкової адреси платника податків;
«5 – Найменування органу державної реєстрації, дата реєстрації, номер реєстрації» заповнюється відповідно до документа, що підтверджує державну реєстрацію (легалізацію, акредитацію), якщо така реєстрація передбачена законом;
«Код та назва організаційно-правової форми» вказуються код та назва організаційно-правової форми платника податків;
«6 – Основний вид діяльності», «6а – Другорядні види діяльності» зазначаються відповідні коди та найменування основного та другорядних видів економічної діяльності платника податків;
«7 – Розмір статутного капіталу в національній валюті» вказується сума статутного капіталу платника податків у національній валюті України. Для відокремлених підрозділів поле не заповнюється;
«8 – Місцезнаходження» – адресні дані платника податків: поштовий індекс, область, район, місто, вулиця, номер будинку, номер корпусу, номер офісу/квартири;
«9 – Керівник» – прізвище, ім’я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (лише для фізичних осіб – платників податків, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності)та номером паспорта), номера телефону, факсу;
«10 – Головний бухгалтер (бухгалтер чи інша особа, на яку покладено обов’язки з ведення бухгалтерського обліку платника податків)» – прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (лише для фізичних осіб – платників податків, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта), номера телефону, факсу та дата призначення на посаду;
«Інформація про засновників (для юридичних осіб)» вказуються наступні дані щодо всіх засновників юридичних осіб: податковий номер (заповнюється юридичними особами – резидентами та відповідає коду за ЄДРПОУ), ідентифікаційний (реєстраційний, обліковий) номер (код) нерезидента у країні його місцезнаходження (заповнюється тільки засновниками – юридичними особами – нерезидентами), найменування засновника, дані про місцезнаходження (поштовий індекс, країна, область, район, місто, район міста, вулиця, номер будинку, номер корпусу, номер офісу/квартири), телефон службовий, факс, сума внеску у статутний капітал та назва валюти.
Відокремлений підрозділ заповнює в розділі «Інформація про засновників (для юридичних осіб)» тільки інформацію щодо платника податків, відокремленим підрозділом якого він є;
«Інформація про засновників (для фізичних осіб)» вказується інформація щодо всіх засновників фізичних осіб: реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (серія (за наявності) та номер паспорта зазначаються лише для фізичних осіб – платників податків, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта), прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), місце проживання (поштовий індекс, країна, область, район, місто, район міста, вулиця, номер будинку, номер корпусу, номер офісу/квартири), телефони службовий, домашній, факс, сума внеску у статутний капітал та назва валюти.
Згідно з Приміткою до розділу «Інформація про засновників (для фізичних осіб)» заяви за ф. 1-ОПП інформація про засновників (фізичних осіб) не подається, якщо вони є членами трудового колективу. Інформація про засновників може продовжуватись на наступних аркушах.
Майже 6,4 млрд грн єдиного внеску спрямували до державних цільових фондів платники Тернопільщини
Упродовж одинадцяти місяців цього року суб’єкти господарювання області сплатили 6 млрд 373,8 млн грн єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Про це повідомив в.о. начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Руслан Цвігун. Він додав, що порівняно з аналогічним періодом 2022 року сплата зросла на 502,1 млн гривень.
Лише у листопаді наші краяни спрямували до бюджету 549,7 млн грн єдиного внеску.
Зауважимо, що єдиний внесок є джерелом наповнення фондів соціального страхування, з яких здійснюються виплати пенсій, забезпечуються соціальні гарантії на випадок безробіття, нещасних випадків на виробництві чи професійних захворювань. Несплачений єдиний внесок призводить до втрати страхового стажу, необхідного для призначення пенсій у майбутньому. Адже періоди роботи зараховуються до страхового стажу лише за умови сплати страхових внесків у сумі не меншій, ніж мінімальний.
Ставки ПДФО для оподаткування доходів фізосіб, отримані від продажу протягом звітного податкового року двох земельних ділянок сільськогосподарського призначення у вигляді часток (паю), які були отримані у спадщину
Відповідно до п. 172.1 ст. 172 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не оподатковується один раз протягом звітного податкового року, за умови перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну):
житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об’єкт незавершеного будівництва таких об’єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці);
земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначені ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III залежно від її призначення;
земельної ділянки сільськогосподарського призначення, безпосередньо отриманої платником податку у власність у процесі приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій або приватизації земельних ділянок, що перебували у користуванні такого платника, або виділеної в натурі (на місцевості) власнику земельної частки (паю), а також таких земельних ділянок, отриманих платником податку у спадщину.
Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років не поширюється на майно, отримане платником податку у спадщину.
Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним для цілей оподаткування, окремо не визначається.
Абзацом першим п. 172.2 ст. 172 ПКУ визначено, що дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року другого об’єкта нерухомості (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті), із зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відс., визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.
Враховуючи викладене, дохід, отриманий фізичною особою – резидентом від послідовного продажу протягом року:
- першого продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення у вигляді частки (паю), отриманої у спадщину, – не оподатковується податком на доходи фізичних осіб;
- другого продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення у вигляді частки (паю), отриманої у спадщину, – оподатковується за ставкою 5 відсотків.
