A A A K K K
для людей із порушенням зору
Більче-Золотецька громада
Тернопільська область, Чортківський район

Державна податкова служба України інформує:

Дата: 30.01.2024 11:57
Кількість переглядів: 27

На Тернопільщині за 2023 рік сплатили понад 28 млн грн екологічного податку

 

Впродовж 2023 року суб’єкти господарювання Тернопільщини, які здійснюють викиди забруднюючих речовин, перерахували до бюджетів 28,4 млн грн екологічного податку. Порівняно з січнем-груднем 2022 року надходження зросли на 5 млн гривень.

Із загальної суми до спеціального фонду місцевих бюджетів спрямовано 8 млн 847,5 тис. гривень.

Нагадаємо, що екологічний податок – це загальнодержавний обов'язковий платіж, який справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об'єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками, фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 року

За якими ідентифікаторами форм в електронному вигляді подається Податкова декларація про майновий стан і доходи та додатки ЄСВ 1, ЄСВ 2, ЄСВ 3 з типом «Звітна» («Звітна нова») як «Довідкова»?

 

Форма податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 із змінами та доповненнями.

Відповідно до п.п. 1 п. 1 розд. ІІІ Інструкції Декларація типу «Звітна» або «Звітна нова» із одночасним зазначенням додаткової позначки «Довідкова» – це Декларація, що подається:

платниками єдиного внеску, визначеними пп. 4 (фізичні особи – підприємці, крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 (особи, які провадять незалежну професійну діяльність), 5 прим. 1 (члени фермерського господарства) частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) за себе за період до дати формування заяви на призначення пенсії або до дати настання страхового випадку;

особами, які беруть участь у добровільному страхуванні;

платниками єдиного внеску, визначеними пп. 4, 5, 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, за себе, якщо за результатами проведеної документальної перевірки збільшено або зменшено зобов’язання з єдиного внеску таким платникам.

На вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів розміщені електронна форма Декларації (довідкова), за ідентифікатором форми F0100414, у складі якої формуються додатки:

додаток ЄСВ 1 «Розрахунок сум нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» – за ідентифікатором форми F0141914 (подається у разі призначення пенсії/призначення матеріального забезпечення, страхових виплат);

додаток ЄСВ 2 «Розрахунок сум добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які підлягають сплаті» – за ідентифікатором форми F0142014 (подається особами, які беруть участь у добровільному страхуванні);

додаток ЄСВ 3 «Розрахунок збільшення або зменшення сум зобов’язань з єдиного внеску за результатами проведеної документальної перевірки» – за ідентифікатором форми F0142114 (подається, якщо за результатами проведеної документальної перевірки збільшено або зменшено зобов’язання з єдиного внеску).

Про заборгованість з єдиного внеску говорили онлайн в Головному управлінні ДПС в області

 

Нещодавно у Головному управлінні ДПС у Тернопільській області відбулася Інтернет-конференція спільно з інформаційним порталом 0352.ua на тему «Своєчасна сплата єдиного внеску гарантує право на соціальний захист». В онлайн режимі з платниками спілкувався начальник управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Тернопільській області Михайло Манастирський.

Посадовця запитували про погашення третьою особою грошового зобов’язання з єдиного внеску; чи застосовуються фінансові санкції до платника при несвоєчасній або не в повному обсязі сплати єдиного внеску; чи підлягає списання заборгованості зі сплати єдиного внеску; чи застосовується строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені; чи надсилається платнику, у якого виник борг, вимога про сплату недоїмки.

Під час Інтернет-конференції дописувачі отримали відповіді також  на питання, зокрема, де можна знайти детальну інформацію щодо заборгованості зі сплати єдиного внеску, які наслідки несплати такого збору під час воєнного стану.

Михайло Манастирський під час онлайн спілкування відзначив, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань зі сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Розстрочення та відстрочення заборгованості зі сплати ЄСВ не передбачено. Заборгованість не підлягає списанню. Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені з єдиного внеску не застосовується.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, є недоїмкою, яку стягують з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

При наявності заборгованості контролюючі органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки). 

У випадку надсилання узгодженої вимоги про сплату боргу (недоїмки) до Державної виконавчої служби для примусового стягнення, відбувається блокування рахунків, в т.ч. карткових, арешт майна, обмеження виїзду за кордон посадових осіб боржників чи самих фізичних осіб – підприємців боржників.

Як відомо, наявність заборгованості зі сплати єдиного внеску – це не лише недоотримання коштів державою, за рахунок яких формується дохідна частина Пенсійного фонду України, а ще й втрата громадянами права на соціальний захист, особливо сьогодні в період воєнного стану.

 

Чи включаються до складу податкової знижки витрати, понесені ФО на лікування за наслідками 2023 року?

 

До переліку витрат, дозволених до включення до податкової знижки відповідно до п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), включається сума коштів, сплачених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір’ю, батьком-вихователем, матір’ю-вихователькою, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань, виробів медичного призначення для індивідуального користування осіб з інвалідністю), а також суму коштів, сплачених платником податку, визнаним в установленому порядку особою з інвалідністю, на користь протезно-ортопедичних підприємств, реабілітаційних установ для компенсації вартості платних послуг з реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, наданих такому платнику податку або його дитині з інвалідністю у розмірах, що не перекриваються виплатами з фондів загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування, крім:

а) косметичного лікування або косметичної хірургії, включаючи косметичне протезування, не пов’язаних з медичними показаннями, водолікування та геліотерапії, не пов’язаних з лікуванням хронічних захворювань;

б) протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, порцеляни та гальванопластики;

в) абортів (крім абортів, які проводяться за медичними показаннями або коли вагітність стала наслідком зґвалтування);

г) операцій із зміни статі;

ґ) лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких є побутове зараження або зґвалтування);

д) лікування тютюнової чи алкогольної залежності;

е) придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, оплати вартості медичних послуг, які не включено до переліку життєво необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 розд. ХІХ «Прикінцеві положення» ПКУ встановлено, що п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПКУ набирає чинності з 1 січня року, наступного за роком, у якому набере чинність закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування.

Станом на 01 січня 2024 року закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування чинності не набрав, тому податкова знижка по витратах, понесених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена сім’ї першого ступеня споріднення (п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПКУ), за наслідками 2023 року платникам не надається.

Чи можуть платники єдиного податку першої та другої груп, які не скористались правом щодо несплати єдиного податку, повернути кошти або використати як переплату у майбутніх періодах

 

Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених ПКУ та законами з питань митної справи.

Згідно з абзацами першим-другим п. 295.1 ст. 295 ПКУ платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності (п. 295.2 ст. 295 ПКУ).

Платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 ПКУ, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників (абзац перший п. 296.2 ст. 296 ПКУ).

Водночас згідно з абзацом першим п.п. 9.1 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, тимчасово, з 01 квітня 2022 року до 31 липня 2023 року фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої групи мали право не сплачувати єдиний податок.

При цьому такими особами декларація платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – Декларація) не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого п.п. 9.1 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ єдиний податок не сплачувався (абзац другий п.п. 9.1 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Крім того, п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, зокрема, установлено, що з 01 серпня 2023 року фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої групи, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих росією територіях України станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації, мають право не сплачувати єдиний податок за період з першого числа місяця, в якому почалися бойові дії на відповідній території, виникла можливість бойових дій або почалася тимчасова окупація такої території, до останнього числа місяця, в якому було завершено такі активні бойові дії, припинено можливість бойових дій або завершено тимчасову окупацію.

При цьому такі особи не заповнюють Декларацію за період, в якому відповідно до абзацу першого п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ єдиний податок не сплачувався.

Податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються таким платникам єдиного податку за періоди, за які був сплачений єдиний податок, що відображені в декларації платника єдиного податку.

Дати початку та завершення активних бойових дій, виникнення та припинення можливості бойових дій або початку та завершення тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі – Перелік територій).

Перелік територій затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 зі змінами та доповненнями.

Норми п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не застосовуються з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому було проведено державну реєстрацію зміни місцезнаходження фізичної особи – підприємця на іншу, ніж зазначена в абзаці першому п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, територію України.

При цьому зазначаємо, що право не сплачувати єдиний податок, надане платникам єдиного податку першої та другої груп п. 11 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, не розповсюджується на фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої та другої груп, які зареєструвалися на території визначеній Переліком територій, вже після визначених цим Переліком територій дат виникнення можливості бойових дій/початку бойових дій/тимчасової окупації.

Згідно з п.п. 17.1.10 п. 17.1 ст. 17 ПКУ платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому ПКУ.

Відповідно до п. 43.1 ст. 43 ПКУ помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику відповідно до ст. 43 ПКУ та ст. 301 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Помилково сплачені грошові зобов’язання – суми коштів, які на певну дату надійшли до відповідного бюджету та/або на єдиний рахунок від юридичних осіб (їх філій, відділень, інших відокремлених підрозділів, що не мають статусу юридичної особи) або фізичних осіб (які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності або не мають такого статусу), що не є платниками таких грошових зобов’язань, та у випадках, передбачених ст. 35 прим. 1 ПКУ (п.п. 14.1.182 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Надміру сплачені грошові зобов’язання – суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату (п.п. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Отже, платники єдиного податку першої та другої груп, які не скористались правом щодо несплати єдиного податку та сплачували авансові внески, зобов’язані відобразити суми сплачених авансових внесків у розділах ІІ або ІІІ річної Декларації, оскільки такі суми не є помилково та/або надміру сплаченими сумами грошового зобов’язання та не підлягають поверненню платнику податку в порядку, передбаченому ПКУ, або зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку.

Щодо права на ПСП батька, який має двох (чи більше дітей) віком до 18 років, але одна (чи більше) із них проживає з дружиною від першого шлюбу?

 

Відповідно до п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) будь-який платник податку на доходи фізичних осіб має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) у розмірі, що дорівнює 50 відс. розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 01 січня звітного податкового року (у 2024 році складає 1514,00 гривень).

Згідно з п.п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, має право на ПСП у розмірі 100 відс. суми пільги, визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ (у 2024 році складає 1514,00 гривень), у розрахунку на кожну таку дитину.

Абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ визначено, що ПСП застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн. (у 2024 році складає 4240,00 грн (3028,00 грн х 1,4)).

При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання ПСП одному з батьків у випадку та у розмірі, передбачених п.п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, та відповідної кількості дітей.

Згідно з п.п. 3 п. 5 Порядку надання документів для застосування податкової соціальної пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1227 (далі – Порядок № 1227), для застосування пільги з підстав, передбачених у п.п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, платник податку, який має двоє чи більше дітей віком до 18 років, крім заяви подає: копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ, що підтверджує встановлення батьківства, чи документи, які підтверджують вік дитини (дітей), затверджені відповідним органом країни, в якій іноземна фізична особа – платник податку постійно проживав (проживала) до прибуття в Україну; копію рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування (якщо із заявою звертається опікун або піклувальник).

Питання утримання батьками дитини визначено Сімейним кодексом України (далі – СКУ). Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов’язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню (частина четверта ст. 157 СКУ).

Таким чином, якщо батько, який має двох дітей віком до 18 років, але одна із них проживає з дружиною від першого шлюбу, бажає скористатися правом на застосування до його доходу ПСП, визначеної п.п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, то разом із поданням до роботодавця заяви щодо її застосування подаються, крім документів визначених у Порядку № 1227, документи, що підтверджують факт утримання ним дітей. Такими документами можуть бути довідка органу опіки, рішення суду або нотаріально завірений договір між колишніми чоловіком та дружиною щодо здійснення батьківських прав та виконання обов’язків тим з них, хто проживає окремо від дитини, рішення суду про аліменти.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь